Пам’ятник Березовському М.С. і Бортнянському Д.С.

Ірина Павленко

Пам’ятник Березовському М.С. і Бортнянському Д.С., 1995 (мист). Пл. Рудченка. Автори – ск. І.Коломієць, архіт. А.Ігнащенко, В.Грибан. Вис. скульптур – 2,4 м, постаментів – 4,0 х 3,7 х 1,6 м.

Березовський Максим Созонтович (1745 – 1777) та Бортнянський Дмитро Степанович (1751 – 1825) – видатні композитори 18 ст., уродженці Глухова. В історію музики увійшли, перш за все, як автори хорових духовних композицій. Вони створили новий, класичний тип російського хорового концерту у якому використані досягнення опери, поліфонічного мистецтва 18 ст., класичних форм інструментальної музики.

З творів Березовського (12 концертів, хорові духовні композиції і ін.) збереглись лише деякі. Найбільш відомий серед них концерт «Не отвергай меня во страсти».

Бортнянському належить 35 концертів для 4-голосного змішаного хору, 10 концертів для 2 хорів, ряд інших хорових духовних композицій, а також світські хори, в т. ч. патріотична хорова пісня «Певец во стане русских воинов» на слова Жуковського (1812).

Пам’ятник встановлено у 1995. Композиція складається з трьох частин – двох бронзових статуй і великого п’ятисвічного бронзового канделябра, що розташовані по кутах трьохступінчастого гранітного стереобату у формі рівнобічного трикутника (в плані ) з увігнутими боками. Кожна частина має свій трапєцієподібний (в плані) постамент, вищий за стереобат. Статуї розміщені на фронтальному боці, що орієнтований на глядача і є основою трикутника, а канделябр – на його верхівці.

На лівому постаменті – постать Д.Бортнянського, зображеного в камзолі і перуці (за модою кін. 18 ст.) Постать трохи напружена, ліва рука піднята і зігнута в лікті – поза і жести диригента.

На правому постаменті – М.Березовський. Композитора зображено зі схиленою до скрипки головою. Непокірне довге жорстке волосся і увесь зовнішній вигляд музиканта промовисто свідчать як про його нескореність, так і про трагічну долю.

На звороті постаменту канделябра напис. Незважаючи на професійний рівень виконання, наявність необхідного розповідного елементу і вдале художнє вирішення композиції в цілому, масштабні співвідношення пам’ятника (особливо низький стереобат-трикутник) надають йому невиправданої камерності станкового твору, що в свою чергу не відповідає просторовим масштабам оточуючого середовища.

[Музыкальная энциклопедия. – М., 1973. – Т .1. – С. 419 – 420. 543 – 545; Митці України : енциклопедичний довідник / За редакцією Кудрицького А. В. – К., 1992. – С. 61, 87; Глухів. На зламі тисячоліть : Історико-краєзнавчий нарис. – Суми, 2002. – С. 72 – 73.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 396.