Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

1998 р. Церкви України: Перемиська…

Розмір зображення: 800:583 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 368.

с. Ляшки Гостинцеві (Гостинцеве).

Мостиський.

Церква Собору Пр. Богородиці. 1659.

Найдавніші відомості про церкву походять з 1489 р. У 1632 р. отримала ерекційний акт від польського короля Владислава IV. Існуюча церква збудована у 1659 р. Анною Могилянкою, старостиною мостиською, як свідчать матеріали візитації 1761 p., а не у 1690 p., як було до тепер прийнято. Давніше, в XVII – XVIII ст., була під титулом Втечі до Єгипту Пр. Богородиці. Ремонтована у 1775 та у 1826 pp. Про останній ремонт зберігся різьблений напис на внутрішньому південно – західному випусті «Реперована // року бжія АWКS».

У 1881 р. підведений під церкву камінний фундамент (до цього, за оповідями старожилів, стояла на дерев’яних колодах-стендарах). Про це теж є різьблений напис на східній грані вівтаря на третьому і другому брусі від підвалин: «Подмурована года AW // 1881 дна 1 липня за св. єрєя Адама // Гординського пров. церк. Матвія Каровєк // Стефана Коритницкого Рок АWПА // Іван Сотис // виівивав». У 1882 р. розписана, що засвідчено написом на південній стіні бабинця на четвертому брусі від підвалин: «Церковъ мальована дня 1 новембрія 1882 р. за св. єрєя А.Г.».

Дерев’яна, тризрубна, двоверха, завершена над навою і бабинцем високими шоломовими банями на низьких восьмериках. В церкві зберігся п’ятиярусний різьблений золочений іконостас з другої половини 17 ст.

При церкві триярусна стовпова дзвіниця, з третім арковим ярусом з підсябиттям, увінчана банею на чотиригранному наметі. З 1966 по 1989 р. стояла зачиненою. Мешканці не дозволили влаштувати військовий склад, а підібравши ключі правили самі. Відновлена у 1989 p., прибудована захристія до вівтаря з півдня.

Національний музей у Львові, фонд Подолинського, книга № 312, сторінка № 447.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1234.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1662.

Дані мистецтвознавця Володимира Вуйцика.

«Діло». – Львів, 1882, № 32.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 3, c. 146.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1903. – Перемишль, 1903.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 368.