Монастир Пивогорський

Пивогорський монастир на горі Пивиха – філія київського Микільського монастиря [Історія міст і сіл УРСР : Полтавська область. – К. : ГРУРЕ, 1967 р.].

10 липня 1667 р. Гетьман П.Дорошенко видав універсал про затвердження за Пивським монастирем усхі його рухомих і нерухомих маєтностей [Яковлева Т. Документи до історії Гетьманщини у фондах санкт-петербурзьких архівів. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 532].

30 червня 1670 р. Гетьман Д.Многогрішний своїм універсалом затвердив за Пивським монастирем всі землі, надані йому різними осою обителлю (належною до монастрия св.Миколи Пустинного) перевобами, а також звільняє ці землі від військових повинностей для відродження знищентого татарами Пивського монастиря, приписаного до монастиря св.Миколи Пустанного [Яковлева Т. Документи до історії Гетьманщини у фондах санкт-петербурзьких архівів. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 533].

25 квітня 1673 р. Гетьман П.Дорошенко видав універсал про затвердження за Пивською обителлю (належною до монастрия св.Миколи Пустинного) перевозу на Дніпрі [Яковлева Т. Документи до історії Гетьманщини у фондах санкт-петербурзьких архівів. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 532].

Думаю – Максимівського перевозу [М.Жарких, 5.04.2009 р.]

16 серпня 1677 р. Гетьман П.Дорошенко видав універсал, що він бере під свій особливий захист Пивський монастир [Яковлева Т. Документи до історії Гетьманщини у фондах санкт-петербурзьких архівів. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 533].