2018 р. Звід пам’яток України
Церква Покрови Пресв. Богородиці ХVІІІ ст., (іст.) 1872 р., у західній частині села.
Дата побудови церкви не згадується в літературних джерелах. Науково обгрунтовані висновки, зроблені в результаті ретельного обстеження пам’ятки влітку 1987 р., дозволяють стверджувати, що первісну церкву звели на межі ХVІІ і ХVІІІ ст. Про це свідчать підкреслено вертикальні пропорції центрального об’єму, помітно вищого від бічних, та використання в його перекритті низького восьмерика з розвиненим заломом. Такі принципи побудови, а також співвідношення пропорцій пам’ятки характерні для ранніх волинських храмів ХVІ–ХVІІ ст.
З літературних джерел відомо, що в 1872 р. церкву було відремонтовано коштом прихожан. Очевидно тоді її було грунтовно перебудовано, що суттєво змінило зовнішній вигляд пам’ятки. До західної стіни бабинця прибудували невелику двоярусну дзвіницю, до південної і північної стін вівтаря – невеликі об’єми допоміжних приміщень, а первісну прямокутну форму віконних прорізів, частково збережену у барабані купола та вівтарній частині, було замінено шестикутною. На початку ХХ ст. в південній та північній стінах нави було прорізано додаткові бічні входи з невеликими каркасними приділами під двосхилими дахами.
За спогадами прихожан ремонтні роботи проводилися у 1980-х рр. Тоді було замінено бляшану покрівлю. У 2004 р. стіни церкви ошальовано новими дошками. У тому ж році було підведено газ і встановлено газові конвектори. Виготовлено нову металеву огорожу.
Пам’ятка належить до давнього типу дерев’яних церков Волині, що, незважаючи на пізніші реконструкції, зберігають у загальних рисах форми, притаманні дерев’яним храмам Волині ХVІІ–ХVІІІ ст. Історико-архітектурна цінність Покровської церкви суттєво збільшується з огляду на збережені в інтер’єрі пам’ятки мистецтва – іконостас та ікони ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
За функціональним призначенням пам’ятка є сакральною спорудою.
Габаритні розміри: 20,3 х 10,8 м. Матеріали: дерево на підмурівку з бутового каменю. Конструкції церкви: зруб; дзвіниці – зруб, каркас. Покрита церква бляхою. Технічний стан пам’ятки задовільний.
Церква дерев’яна, чотиридільна, однобанна, з різновисокими зрубами.
Центральний, квадратний в плані зруб нави дещо піднятий над іншими об’ємами, перекритий низько посадженою на восьмерику восьмигранною банею з перехватом, увінчаною невеликою маківкою на сліпому ліхтарі. В стінах барабану прорізано два маленькі квадратні віконця. Зі сходу до центральної нави приєднано п’ятигранну апсиду, з заходу – прямокутний бабинець, до західної стіни якого прибудовано двоярусну дзвіницю з шатровим завершенням. У південній та північній стінах нави прорізано допоміжні входи з невеликими каркасними приділами під двосхилими дахами. До стін вівтарної частини долучено захристію та паламарню під односхилими дахами. Західний фасад оформлений відкритим ганком з трисходинковим підвищенням. Вікна – шестикутної форми, у вівтарі – прямокутні, високо посаджені. Стіни вертикально ошальовані дошками: Підмурівок обкладений цеглою.
У наві підкупольний простір відкритий, у вівтарі та бабинці перекриття пласкі. Домінантою в оформленні інтер’єру виступає високий триярусний іконостас першої половини ХІХ ст. з горизонтальним розташуванням рядів. Матеріали – дерево, олія, різьба, золочення, поліхромія.
Ікони намісного ряду прямокутної форми, оточені профільованими рамами, з цілофігурними зображеннями святих. Розташовані у наступному порядку: „Св. Миколай”, „Богородиця з Дитям”, „Христос”, „Покрова Пресвятої Богородиці”. Царські врата різьблені, золочені, майстерної професійної роботи. Різьба у вигляді двох виноградних галузок, тонкі стебла яких з гронами винограду, обвивають овальні клейма, оздоблені коронами, з цілофігурними постаттями євангелістів та сценою „Благовіщення”.
Празниковий ряд – відсутній. Карниз між намісним та апостольським рядами оздоблений широким фризом з майстерно виконаною різьбою у вигляді тонких переплетених галузок з листками.
Апостольський ряд: дванадцять апостолів зображені у вузьких прямокутних рамах. В центрі – ікона, мало поширеної іконографії, з зображенням Триєдиного Бога.
Пророчий ряд: парні поясні зображення пророків, закомпоновані у півколах, які потрійно згруповані обабіч центальної ікони-навершя – „Воскресіння Господнього”. Ікони з пророками доповнюють різьблені зображення – мідного змія та семисвічника, Євангелії та євхаристійної чаші – символів Старого і Нового Заповітів.
Ікона „Св. Миколай”, ХVІІІ ст. Дерево, олія, метал, карбування. Победренне зображення святого, (лик якого мальований), накрите металевою карбованою майстерно виконаною шатою.
Ікона „Св. Феодосій Углицький, митрополит Чернігівський”, ХІХ ст. Дерево, олія. Цілофігурна постать святого, легко звернена вправо, у єпископському одязі. У правій руці святий тримає хрест, у лівій – єпископський жезл. Загальне вирішення у традиціях парсунного портрета. Рама широка, профільована, з навершям, увінчаним хрестом.
Процесійний хрест, ХІХ–ХХ ст. Дерево, різьба, олія. Однораменний хрест з трилисними кінцями та променистим сяйвом на середхресті. З лицевого боку, в центрі, мальоване зображення розіп’ятого Христа, на кінцях – півпостаті Богородиці, Іоана Богослова та Бога-Отця. Кольорова гама монохромна, витримана у вохристо-коричневих тонах.
Ікона – „Серафим Саровський”, ХІХ–ХХ ст. Дерево, олія. Цілофігурне зображення святого у чернечому одязі зображеного на тлі монастиря. Кольорова гама ікони – монохромна. Рама – профільована, завершена хрестом.
Церковна територія обсаджена старими липами та ясенами, з металевою огорожею та брамою з заходу, від дороги. З південного боку території знаходиться пам’ятник 1957 р. (матеріали – дерево, цемент) у вигляді дерев’яного хреста на підмурівку, встановлений в пам’ять жителів с. Грибовиця, які загинули в роки Другої світової війни. Напис на дошці, прикріпленій до постаменту: „Вічна память громадянам села Грибовиця поляглим під час Вітчизняної війни 1941–1945. Память про вас у наших серцях”. Доріжка перед входом викладена цеглою, решта території поросла травою.
Джерела та література:
Девятисотилетие православия на Волыни, 992-1892. – Житомир, 1892. – С. 60.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 141 – 144.