2017 р. Звід пам’яток України
Наталія Сліпченко
Розмір зображення: 799:597 піксел
Ансамбль споруд церкви святого Духа і дзвіниці, 1770 (архіт., мист.). У гористій мальовничій місцевості в околиці села.
Церква тризрубна, з соснових брусів, врубками у простий замок з двостороннім вирізом, з невисокою бароковою вежею над бабинцем, орієнтована по осі захід-схід. Центральний зруб має форму пом’якшеного квадрата, такі ж, але менші квадрати «вівтаря» – на зрубину в середину і «бабинця» на зрубину від середини. Дубові підвалини покладені на кам’яний підмурівок. Довжини поздовжніх стін нави й вівтаря визначені 0,5 діагоналі розбивочного квадрата. Церкву охоплює піддашшя з широким виносом, яке спирається на випусти вінців зрубів і перекриває ганок на шести різьблених стовпах на західному фасаді. Всі три зруби перекриті стрімким і високим суцільним дахом. Над вівтарем на гребені даху встановлено глухий ліхтар з багатоярусною бароковою верхівкою.
Вежа над бабинцем настільки присадкувата, що верх її стіни знаходиться на рівні гребеня даху. Вежа – каркасна, квадратна в плані, перекрита шоломоподібною банею з ковніром, на якій встановлено глухий ліхтар з цибульчастою маківкою з ковніром. Ажурні хрести на залізних підхрестових яблуках ковальської роботи 18 ст. Вхідні двері декоровані різьбленими сонцями. В інтер’єрі церкви нава і бабинець з’єднані великим прорізом у стіні і додатково – прорізами віконними, прямокутними по обох сторонах. У північно-західному куті нави сходи ведуть на широкі хори до західної стіни нави. Нава й вівтар перекриті коробовими склепіннями, у бабинці плескате перекриття, на якому стоять конструкції вежі. У церкві зберігся різьблений іконостас, виготовлений у 1784, з посрібленням та поліхромією різьблених колонок. Постаті святих трохи приземкуваті, емоційні, риси облич крупні, живопис досить яскравий. У празниковому ряді композиції дуже складні, насичені постаттями, архітектурою та пейзажем.
Особливий інтерес викликає одна з ікон приділів з написом: «Князь Владимир в хрещеніи Василій хрестяще Русь». Це робота 1784 німця Франца Пеєра.
Біля церкви, з північно-західного боку знаходиться двоярусна, квадратна в плані дзвіницявежа. Нижній ярус дзвіниці зрубаний з соснових брусів врубками у «риб’ячий хвіст», піднятий дещо вище піддашшя. Його зруб має дашок. Піддашшя спирається на фігурні консолі. Другий високий ярус, що виростає зі зрубного, є дещо вужчий, каркасний. Голосники мають форму арочних отворів. Дзвіниця перекрита чотирисхилим наметом, завершеним маленькою маківкою, на якій стоїть підхрестове яблуко з мереживним хрестом. Дзвіниця є однією з різновидів бойківських сакральних споруд.
Ансамбль споруд церкви Святого Духа й дзвіниці є однією з привабливих споруд барокової сакральної архітектури в Закарпатті.
Джерела і література
Жолтовський П. Художнє життя на Україні в 16– 18 ст. – К., 1983. – С. 153; Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (18 – начала 20 века). – Москва: Стройиздат, 1976. – С. 49; Приймич М. Перед лицем Твоїм. – Ужгород: Карпати-Гражда, 2007. – С. 129 – 132; Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. – 1996. – Т. 4. – С. 86.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 234 – 235.