[1974 р.] Паспортна інформація

Будинок, у якому жив А.П. Чехов

Пам’ятка історії

Вересень 1899 р.- травень 1904 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Ялта, Ялтинська міськрада, вул. Кірова, 112.

Загальний опис:

Будинок побудований на крутому косогорі. Жодна сторона будівлі з оригінальними балконами, виступами не схожа на іншу. З південного боку видно усі три поверхи будинку, враховуючи останній поверх – мезонін. Із західної сторони будинок видно як двоповерховий, а з північної, з боку парадного входу, виглядає одноповерховим.

Будинок побудований з каменю, дах залізний. Загальний об’єм будинку – 1885 м3, загальна площа – 335 м2. У будинку дев’ять кімнат. Чотири кімнати першого поверху призначалися для гостей та родичів.

На другому поверсі розташована вітальня (їдальня), кабінет і спальня А.П. Чехова, а також кімната матері письменника. У меморіальних кімнатах вся обстановка, розташування речей, предметів збережено так, як було при Антоні Павловичі.

На третьому поверсі в мезоніні, що має одну кімнату, з 1899 р. до кінця свого життя жила сестра письменника Марія Павлівна Чехова.

У 1912 році із західного боку будинку на другому поверсі прибудована невелика засклена галерея. У 1958 р. ця галерея збільшена вдвічі для відвідувачів музею.

У 1966 році на території, що прилягає до Будинку-музею, було побудовано будинок для літературної експозиції, що розповідає про життя і творчість письменника.

У саду ростуть дерева і чагарники, посаджені письменником. Серед них – кедри, кипариси, шовковиці, модрини, тополі, акації тощо.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Будинок побудовано у 1899 році за проектом архітектора Л.Н. Шаповалова. Великий російський письменник Антон Павлович Чехов (17 січня 1860-15 липня 1904) у вересні 1898 року за станом здоров’я приїхав у Ялту. У жовтні він купив на окраїні міста в селі Аутке ділянку землі й приступив до будування будинку. У цей же час А.П. Чехов зайнявся облаштуванням саду, почав саджати дерева і квіти. Одночасно з будинком будувався флігель, у якому згодом була кухня та жила прислуга.

Після закінчення будівництва у вересні 1899 р. А.П. Чехов оселився в новому будинку разом з матір’ю Євгенією Яківною (1835-1919) і сестрою Марією Павлівною (1863-1957). Письменник прожив тут до 1 травня 1904 року.

Незважаючи на важку хворобу, А.П. Чехов у цей період написав п’єси “Вишневий сад” і “Три сестри”, оповідання “Дама із собачкою”, “Архієрей”, “На святках”, “Наречена”, повість “У яру”, підготував до видання повне зібрання творів.

А.П. Чехов брав активну участь у громадському житті міста. Він організував збір коштів на будівництво загальнодоступного протитуберкульозного пансіонату “Яузлар” (зараз санаторій ім. А.П. Чехова).

В гостях у А.П. Чехова бувало багато видатних діячів культури: О.М. Горький, О.І. Купрін, І.А. Бунін, Д.Н. Мамин-Сибіряк, И.И. Левітан, В.М. Васнєцов, Ф.І. Шаляпін тощо.

Тісна дружба зв’язувала A.П. Чехова з Московським художнім театром, що у квітні 1900 року в повному складі приїхав у Ялту, щоб показати хворому письменнику свої роботи. Було поставлено 8 спектаклів, у тому числі дві чеховські п’єси – “Чайка” й “Дядя Ваня”.

Будинок А.П. Чехова в Ялті був відкритий для відвідування в перший же рік після його смерті, але до Жовтневої революції він утримувався на кошти сестри письменника М.П. Чехової. Із встановленням у Криму Радянської влади будинок А.П. Чехова став музеєм офіційно. Червоноармійський (Ялтинський) повітово-міський ревком видав охоронну грамоту на дачу А.П. Чехова від 9 квітня 1921 року. У ній записано: “Ввиду исключительного внимания российского пролетариата к трудам и литературным заслугам умершего писателя Антона Павловича Чехова, дачу его в г. Красноармейске по Аутской улице взять под свое наблюдение в целях полной сохранности и неприкосновенности внутреннего размещения обстановки, в которой писатель провел свои последние годы”.

Цей документ й поклав початок створенню Будинку-музею А.П. Чехова.

В перші роки Будинок-музей перебував у віданні КрымОХРИСа (відділ охорони пам’ятників країни), а в 1926 році був переданий Державній бібліотеці СРСР ім. В.І. Леніна.

Реставраційні роботи:

У вересні 1927 року землетрус завдав шкоди будинку. Реставраційні роботи проведені в 1928 році. Південно-західна частина дому скріплена металевим поясом, для зміцнення рогу був прибудований контрфорс.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 595 від 05.09.1969 р.

Охоронний № : 589.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської Ради депутатів трудящих № 538-1 від 23 жовтня 1968 р. охоронна зона та зона регулювання забудови визначена в межах:

з північного боку – вул. Кірова з будинками №№ 125, 127, прилягаюча до неї площа і вище площі ім. М.П. Чехової сквер до вул. Фурмана;

зі східного боку – будинок і сад по вул. Кірова, 108;

з південного боку – територія будинку відпочинку “Запоріжжя”, вільна від забудови до вул. Ломоносова, будинки №№ 41, 43, 45, 47, 49, 53, 54 по вул. Ломоносова;

із західного боку – вул. Музейна з будинками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, провулок Короткий з будинками №№ 1, 3, 5.

Затверджено рішенням виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 571 від 29.08.1969 р.

Основна бібліографія, архівні дані:

Ревкомы Крыма. Сборник документов и материалов.- Симферополь: Крым, 1968.

Дом-музей А.П. Чехова в Ялте. Путеводитель.- Симферополь: Крым, 1971.

Чеховы Мария и Михаил. Дом-музей А.П. Чехова в Ялте.- М., 1937.

Чехов А.П. Полное собрание сочинений и писем.- Тт.17-20.- М., 1944-1951.

Чехова М.П. Из далекого прошлого.- М., 1930.

Ілюстративні матеріали:

Будинок, у якому жив А.П. Чехов. Генплан.

Будинок, у якому жив А.П. Чехов. Загальний вигляд.

Будинок, у якому жив А.П. Чехов. Схематичний план охоронної зони.