Архітектурний ансамбль
Розмір зображення: 1290:813 піксел
Усадьба, 70-е годы XVIII в. – первая половина XIX в. Расположена на окраине села в двух уровнях. Верхнее плато занимает дворцовый комплекс построек, нижний – огромный живописный парк с 12 прудами, павильоном, скульптурой, мостиками, «руинами», амфитеатром. Много раз перестраивалась, особенно значительные перестройки произошли в первой половине XIX в. В это время законченный вид приобретает планировка усадьбы, оформляется парк, закладывается беседка и другие малые формы. В 1820-1828 гг. строится церковь, в 60-х годах XIX в. «службы» из деревянных становятся кирпичными. В конце XIX – начале XX вв. возводят хозяйственные постройки в кирпиче, в том числе в 1912 г. по проекту архит.Белогруда птичник. До наших дней не сохранились оранжерея, зимний сад, из хозяйственных построек – птичник.
Ансамбль дошел до наших дней в формах классицизма и «историзма» (неоклассицизм). Комплекс включает большое число сооружений: дворец с боковыми флигелями и двумя служебными корпусами, образующими парадный двор, церковь с двумя отдельно стоящими фланкирующими башнями, хозяйственный двор с комплексом сооружений различного назначения. Все сооружения комплекса сложены из кирпича, отчасти дерева с кирпичной облицовкой. Планировка усадьбы – регулярная (верхнее плато). Композиция ее имеет четкое осевое построение с ориентацией запад – восток. Реставрационные работы начаты в 1974 г. В 1981 г. ансамбль объявлен Государственным историко-культурным заповедником. Ансамбль принадлежит к лучшим образцам дворцовой усадебной архитектуры конца XVIII – начала XIX вв. С качановской усадьбой связаны имена лучших представителей русской и украинской культуры. В разное время здесь жили и работали Т.Г.Шевченко, Н.В.Гоголь, И.Е.Репин, М.А.Врубель, В.И.Штернберг, А.М.Кунавин, Марко Вовчок, М.И.Глинка, С.С.Гулак-Артемовский и др.
Джерело: Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: 1986 г., т. 4, с. 294-295.
Садиба розташована на південно-західній околиці села у двох рівнях. Зі сходу вона обмежена автострадою, а в південно-західній, західній та північно-західній частинах – каскадом штучних водойм і ставків.
У верхньому рівні садиби знаходяться основні архітектурні споруди: палац, два флігелі та вежа; альтанка М.Глінки; два корпуси служб; Георгіївська церква. Тут розміщені також господарська будівля, окремі допоміжні господарські та житлові споруди, парк, у якому розташовані могили М.Гарама, Г.Честахівського, О.Агіна та пам’ятник Т.Шевченку. У нижньому рівні парку знаходяться “романтичні” руїни, зелений театр, кам’яні містки, ставки та водоймища.
Садиба заснована у 1-й половині XVIII ст. У 1742 р. шіасник садиби Ф.Болгарин продав її придворному співакові Ф. Коченовському, а пізніше вона перейшла до майора М.Коченовського (до 1771 p.). Будівельна періодизація пов’язана з наступними власниками: графом П.Румянцевим-Задунайським та його сином О.Румянцевим (1771-1808 pp.), Г.Почекою (1808-1824 pp.), Г.Тарновським (1824-1866 pp.), В.Тарновським (1866-1897 pp.), цукрозаводчиками Харитоненками, князями Урусовими, М.Оливою (1897-1917 pp.). Протягом 1808-1866 pp. побудовано більшість паркових альтанок та скульптур (нині втрачені), муровані браму та огорожу (збереглися частково), зимовий сад, оранжерею (збереглися фундаменти), пташник, “романтичні руїни” (збереглися частково), зелений театр (зберігся частково). До 1970-х років на території садиби розміщувався санаторій. З 1974 р. почалися реставраційні роботи, а з 1981 р. садиба є Державним історико-культурним заповідником.
Упродовж XIX ст. у Качанівці бували, відпочивали й працювали такі визначні діячі української та російської культури, як Т.Шевченко, М.Гоголь, М.Глінка, І.Рєпін, М.Ге, С.Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, О.Агін, М.Максимович, М.Врубель, В.Штернберг, А.Кунавін, І.Прянишников, В.Рєзанов, В.Орловський, В.Горленко, брати К. та В.Маковські і багато інших.
Нинішнє розпланування садиби у верхньому рівні є регулярним. Його основу становить система двох взаємно перпендикулярних головних осей та спрямованих під кутом 45° до них допоміжних осей, яка зафіксована алеями парку та майданчиком на їх перетині (зараз тут розміщено обеліск з барельєфом Героя Радянського Союзу М.Гарама, 1957 p.). З цією системою гармонійно контрастує іррегулярне розпланування пейзажного парку нижнього рівня, де розміщені каскад з 12 водоймищ і ставків та паркові споруди. Парк є найбільшим в Україні (площа – 572 га). Він налічує близько 50 видів дерев та чагарників, серед яких – дуб, граб, липа, клен, каштан, береза.
Увесь комплекс та його споруди мають унікальне історико-культурне значення і належать до найзначніших зразків садибного та садово-паркового мистецтва України.
О.І.Тищенко
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 298.
Генеральний план садиби узято з книги “Пам’ятки архітектури та містобудування України” і доопрацьовано М.І.Жарких.