Нова Ушиця смт
Історичні адміністративні поділи
Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки 1439 р. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].
Коментар: село Літнівці згадується з 1439 р. [АрхЮЗР, ч. 8, т. 1, с. 70 – 71; Грушевський М. С. Барське староство. – К.: с. 42, 80]. Містечко, магдебурзьке право – з 1748 р. У 1826 р. сюди з Ушиці [нині Стара Ушиця] переведено центр повіту, і місто назване Нова Ушиця [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].
Церква Преображення існувала у 1740 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 902 – 904].
9 травня 1439 р. польський король Владислав 3 записав Сеньку з Вербівця 40 гривень на селах Вербовець та Літнівці в Кам’янецькому повіті [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 249].
14 липня 1442 р. польський король Владислав 3 записав Вацлаву Спішу з Собачова 350 гривень на селах Вербовець та Літнівці (Wierbowcze, Letniowcze) в Кам’янецькому повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 258 – 259].
Список літератури – на сайті «Знання про Україну».