Паспортна інформація

Кам’янське городище

Пам’ятка археології

Кінець V ст. – кінець ІІІ ст. до н.е.

Розміщення:

Запорізька обл., Кам’янсько-Дніпровський р-н, між м. Кам’янка-Дніпровська та с. Велика Знам’янка.

Загальний опис:

З боку степів городище було захищене ровом шириною 8-11 м і глибиною до 4 м та земляним валом висотою 2,2-2,8 м. Ширина основи – 21 м, загальна довжина – 2 375 м. Площа городища – 12 км2.

Центральна частина городища – акрополь – площею 52,5 га, розміщена на північному заході. Акрополь також був обнесений високим земляним валом та кам’яною стіною товщиною 4,5 м. Висота валу – 1-5 м, основа – 20-30 м, довжина – 1667 м. Із зовнішнього боку акрополя проходив рів шириною 8-10 м, наповнений водою.

На городищі досліджені численні залишки житлових каркасних споруд, на місцях яких збереглися канавки і ями від стовпів. Великі житла розміром 10×20 м, складалися із кількох приміщень, з’єднаних між собою дерев’яними прорізами, в кожному приміщенні – сліди вогнищ. Зустрічаються приміщення, а також землянки підсобного призначення. На кучугурній частині городища, поруч із залишками жител, виявлені сліди металургійного виробництва: ливарні шлаки міді, мідні пластини, ливники, залізна руда, уламки тиглів, товсті куски дуже прогартованих й пошлакованих стінок керамічних пічок.

Будівлі на території акрополя носили інший характер: будинки були частково камінні, частково із застосуванням глиняної обмазки. Явні сліди ремісничого виробництва тут не знайдені.

На Кам’янських кучугурах знаходилась невелика кількість курганів та поховань.

Масовим матеріалом була ліпна кераміка, амфори, зустрічались античні монети, уламки імпортного чорнолакового посуду: кіліків, канфарів і чаш.

Знайдено багато сокир, долот, зубил, ножів, глиняних пряслиць, наконечників стріл, рідше зустрічались залишки вудил, прикраси, речі в звіриному стилі.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Кам’янське городище виникло у другій половині 5 ст. до н. е. й існувало як центр степової Скіфії до кінця 3 ст. до н.е.

В період об’єднання скіфів на чолі з царем Атеєм і при його наступниках Кам’янське городище стає столицею Скіфії.

Це був політичний, торговельно-ремісничий та культурний центр скіфської держави, тісно пов’язаний з грецькими колоніями Північного Причорномор’я і місцевим населенням. Кам’янське городище було великим поселенням майстрів-металургів та ремісників. Високорозвинене залізоробне, ковальське й ливарне виробництво було розраховане на попит кочовиків у зброї, кінському спорядженні, візках, прикрасах тощо. Металургійне ремесло жителі городища поєднували із заняттями землеробством, скотарством, ткацтвом та гончарним виробництвом.

У 2 ст. до н.е. площа городища значно зменшилась: життя сконцентрувалось в основному на території акрополю. До початку нової ери тут існувало укріплене поселення – Знам’янське городище, одне з найбагатших нижньодніпровських городищ пізньоскіфського часу, населення якого займалось землеробством, скотарством і торгівлею з давньогрецькою колонією Ольвією.

У перші століття н.е. на місці городища існувало відкрите поселення, в 3-4 ст.- поселення та могильник черняхівської культури.

На початку. 18 ст. на Кам’янському городищі була фортеця “Кам’яний Затон”, споруджена за наказом Петра І для боротьби з турецькою агресією.

У 1899-1900 рр. Кам’янське городище досліджував Д.Я. Сердюков.

У 1929 р. і в наступні роки незначні розкопки на городищі робив співробітник Нікопольського музею Ф.М. Кіранов.

Починаючи з 1937 р. по 1954 р. (з перервою у 1941-1943 рр. та 1947 р.) Кам’янське городище досліджувалося експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Гракова Б.М.

Матеріали розвідок та розкопок Кам’янського городища зберігаються в фондах Інституту археології АН УРСР, Державного історичного музею Української РСР, Запорізького краєзнавчого та Кам’янсько – Дніпровського народного музеїв.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення Запорізького обласного виконавчого комітету Ради депутатів трудящих № 55 від 10.02.1971 р.

Охоронний № : 542.

Основна бібліографія, архівні дані:

Граков Б.М. Каменское городище на Днепре // МИА.- М., 1954.- № 36.

Граков Б.М. Скифы.- М.-Л.: Наука.,1972.

Петров В.П. Раскопки на Гавриловском и Знаменском городищах // КСИА.- Вып.4.- М., 1955.- С.47.

Погребова Н.Н. Позднескифское городище на Нижнем Днепре // МИА № 4.- М., 1958.- С.107.

Советская историческая энциклопедия.- М., 1965.- Т.6.- С.910.

Радянська енциклопедія історії України.- К., 19…- Т.2.- С.302-308.

Українська Радянська енциклопедія.- К., 1961.- Т.6.- С.132.

Археологія Української РСР.- К., 1971.- Т.2.- С.72.

Ілюстративні матеріали:

Кам’янське городище. Схематичний генплан.

Кам’янське городище. Берегова частина.

Кам’янське городище. Акрополь.