Школа № 12
Наталя Мархайчук, Анатолій Троян
Школа № 12, в якій навчалися Безщотний Ю. В., Закопайло М. О. (іст.). 1-й м-н, смт Ківшарівка.
Будівництво розпочалося у 1978 на замовлення Куп’янського пивоварного заводу за типовим проектом 2-ї пол. 1970-х рр. Будівля виконана у простих кубічних формах, притаманних архітектурі навчально-виховних закладів того періоду. Дво-триповерхова, планування коридорне з одно-двостороннім розміщенням приміщень. Стіни виконані з бетону та цегли.
На 1 верес. 1980 підготовлено один із корпусів школи для навчання 19 початкових класів. 1981 будівлю повністю введено в експлуатацію, було прийнято на навчання 1623 учні. У школі розташовуються 23 приміщення для класів, 34 навчальних кабінети, 4 майстерні, 2 спортивні зали, бібліотека, комп’ютерний клас, їдальня, обладнано теле-радіоцентр. З 1981 і до сьогодні керує навчально-педагогічним процесом школи директор Г. Синюшко. Тривалий час (12 років) ця школа була найбільшою в місті.
У цій школі навчалися:
Безщотний Юрій Володимирович (1977 – 2014) – сержант ЗСУ. Закінчив курс восьмирічної школи, середню освіту здобув у вечірній школі, працюючи на Куп’янському ливарному заводі. Любив математику, займався спортом. Мобілізований 3 серп. 2014 до лав ЗСУ. Командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади, старший водій. Загинув смертю хоробрих 26 серп. 2014 під час виконання бойового завдання з прикриття виходу українських військових з Іловайського котла. Нагороджений орденом «За мужність» 3-го ст. (посмертно).
Закопайло Максим Олександрович (1989 – 2014) – молодший сержант прикордонних військ України. У школі мав успіхи у навчанні, захоплювався баскетболом, ще з 7-го класу мріяв стати військовим. 2006 після закінчення школи переїхав разом із батьком до м. Москви, де закінчив Московську фінансово-юридичну академію. У груд. 2013 повернувся в Україну і пішов добровольцем в Українську армію – розпочав навчання у центрі Держпогранслужби в с-щі Оршанець на Черкащині.
У квіт. 2014 отримав поранення у боях за звільнення Донбасу. Видужавши, продовжив навчання у центрі Держпогранслужби. З 2014 став діючим прикордонником на посаді молодшого інспектора 1-ї категорії – навідника-оператора відділення прикордонної служби Окремого відділу прикордонної служби «С» Східного регіонального управління. Загинув смертю хоробрих 16 лип. 2014 біля с. Юганське Станично-Луганського р-ну Луганської обл., за 2 км від українсько-російського кордону, відбиваючи атаку терористів, які вели вогонь зі стрілецької зброї та гранатометів. Указом Президента України № 619/2014 від 26 лип. 2014 нагороджений орденом «За мужність» 3-го ст. (посмертно).
У холі школи 8 жовт. 2015 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки М. Закопайлу за сприяння народного депутата М. Кобцева та волонтерської організації «Дія». В урочистостях брали участь представники ХОДА, вчителі та учні школи, родичі, воїни АТО, друзі, мешканці міста. У верхній частині дошки награвійований портрет героя; праворуч – зображення ордена «За мужність». Під портретом – інформативний текст.
8 квіт. 2016 в холі школи відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Ю. Безщотному за ініціативи Народного депутата України М. Кобцева та голови правління UFC О. Лущика, які вирішили власним коштом увіковічити всіх бійців, що загинули в зоні проведення АТО. У верхній частині дошки награвійований портрет героя; праворуч – зображення ордена «За мужність». Під портретом – інформативний текст.
Джерела та література:
Лист Харківського обласного військового комісаріату від 06.06.2017, № 420/ВР [інформація про загиблих (померлих) військовослужбовців учасників АТО Збройних Сил України, які поховані на території району чи були призвані РВК] з додатком.
Книга Пам’яті полеглих за Україну: Безщотний Юрій Володимирович [Електронний ресурс].
Меморіальні дошки загиблим героям [Електронний ресурс].
Історія закладу освіти [Електронний ресурс].
Сослуживец погибшего украинского пограничника: «Он хотел защищать родину» [Електронний ресурс].
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. М. Куп’янськ і Куп’янський район. – К.: 2018 р., с. 70.