Садиба П.А.Косача

Розмір зображення: 600:800 піксел

Садиба Лесі Українки – пам’ятка історії (друга половина XIX століття) [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. “Про занесення пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

Садиба поетеси і громадської діячки Лесі Українки – пам’ятка історії (друга половина XIX століття) [Постанова Кабінету міністрів України № 928 від 3.09.2009 р. “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

[Назва пам’ятки – «Садиба Лесі Українки» – помилкова. Вона ніколи не була власницею цієї садиби. Власником і будівничим був її батько, Петро Антонович Косач, а після його смерті в 1909 р. – його син Микола Петрович Косач. Леся Українка жила тут як дочка П. А. Косача.]

Слід знати, що великий будинок згорів під час німецького наступу в 1915 р., а обидва флігелі були розібрані перед 1950-ми роками. Все, що є на садибі нині – це відтворення 1960-х років, зроблене за спогадами і не дуже точно. Немає навіть упевненості, що межі сучасної музейної садиби відповідають давнім межам. Господарський двір садиби, який находився напроти житлової частини (через вулицю), також зруйновано і забудовано заново.

Довідка у Вікіпедії:

Більше фотографій: