Церква Благовіщення
Розмір зображення: 965:697 піксел
Благовіщенська церква 1587 р. (дерев.) і дзвіниця 1587 р. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 79].
Церква Благовіщення 18 ст. (дерев.) і дзвіниця 18 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].
Благовіщенська церква та дзвіниця 1587 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].
Дерев’яна церква Благовіщення 1587 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 93].
Благовіщенська церква 1587 р. (дерев.) і дзвіниця 18 ст. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
Благовіщенська церква, 1587 р., у м. Коломия (перебудована у 1845 р., при цій перебудові значно видовжені бокові рамена і перенесено вівтар у північне крило) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 209].
Адреса (2018 р.) – вул. Карпатська, 2. У церкві зберігається давній іконостас, Євангіліє та ікони роботи відомого українського іконописця ХІХ ст. Теофіла Копистинського.
Монастир засновано в 1513 р. [Історія міст і сіл УРСР : Івано-Франківська область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.]. В 1587 р. на його території збудовано церкву Благовіщення. Монастир припинив існування у середині 18 ст.
Довідка на сайті decerkva.org.ua [1709 р.]
Довідка на сайті derev.org.ua
Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії у Коломиї: збереження пам’ятки від руйнації (18.07.2019 р.) dzerkalo.media
Завтра, 19 липня, о 9 год. відбудеться знакова подія – у храмі Благовіщення Пречистої Діви Марії служитиметься подячна Божественна Літургія з нагоди завершення зовнішніх робіт з відновлення храму.
На цвинтарі біля церкви знаходиться ряд могил відомих українських діячів:
Пам’ятник січовим стрільцям, 1996 р.
Пам’ятний знак (хрест) жертвам голодомору (1932-1933 рр. та 1946-1947 рр.). Автор: Мирослав Ясінський. 2002 р., новий – 2009 р.
Могила отця Івана Озаркевича | засновник коломий-ського театру | 1994 |
Могила Михайла Гуменюка | четар УГА | 1919 |
Могила Володимира Турянського | хорунжий УСС | 1918 |
Могила Кирила Трильовського | доктор | 1941 |
Могила Зенона Чолгана | отаман УГА | 1969 |
Могила Михайла Білоуса та Федора Білоуса | засновник першої коломийської дру-карні; перший директор Коло-мийської гімназії | 1891, 1913 |
Могила отця Луки Данкевича | поет і публіцист | 1966 |
Могила Марії Колцуняк (Кузьма) | поетеса | 1921 |
Могила Андрія Чайковського | доктор, адвокат, письменник | 1935 |
Могила Миколи Бенцаля | Микола Бенцаль – український актор і режисер. Театральну діяльність почав дуже рано. Вже десь у 1907 році виступав на сцені товариства «Руська бесіда» у Львові. Протягом 1920-30-х років очолював різні театральні трупи. Він актор багатогранного обдарування. Створив визначні сценічні образи: Возного (Наталка Полтавка), Карася (Запорожець за Дунаєм), Лукаша (Лісова пісня), Хоми і Гриця (Ой не ходи Грицю тай на вечорниці Старицького), Миколи (Украдене щастя – Франка), Осип (Ревізор Гоголя). Помер у великій нужді в м.Коломиї. Автор: С.Литвиненко. Скульптуру виготовлено з білого мармуру, постамент з сірого мармуру. на могилі споруджено художній надгробок, який складається з погруддя Бенцаля і художньо оформленого постаменту. Висота пам’ятника 2,65 м, ширина 1,20 м, бюст висотою 0,60 м, шириною 0,40 м, на постаменті вирізьблено напис: «Артист української сцени Микола Бенцаль 1891-1938рр.» | 1939 |
Могила Івана та Іванни Біберовичів | артисти | 1930, 1937 |
Могила Романа Рубінгера | поручник УСС, референт по зброї, музикант, громадський діяч | |
Могила Володимира Кобринського | Засновник і директор Коломийського музею | 1940 |
Могила Йосафата Кобринського | лікарі громадський діяч | 1958 |
Могила Броніслава Том’яка | хорунжий УСС | 1963 |
Могила Дмитра Станкевича | лікар УСС, громадський діяч | 1942 |
Могила Олександра Скрибайла | полковник армії УНР | 1968 |
Могила Степана Чопенка | стрілець-санітар УСС,УГА УНР | 1959 |
Могила Володимира Левицького | хорунжий УГА | 1964 |
Могила Ореста Кузьми | стрілець УСС, професор гімназії | 1968 |
Могила Володимира-Еміля Ліскевича | стрілець УСС, маляр, учитель рисунку | 1923 |
Могила Григорія Тимощука | Член уряду ЗУНР, професор гімназії | 1948 |
Могила Йосифа Петрука | стрілець УСС, | 1954 |
Могила Семена Гаврилюка | хорунжий УГА | 1963 |
Могила Василя Оробеця | стрілець УСС, суддя | 1948 |
Могила Ганни Бойчук-Гаврилюк | санітарка УСС, учителька | 1957 |
Могила Петра Філяса | курінний отаман УГА | 1937 |
Могила Аделії Кунинської | санітарка УСС | 1954 |
Могила Василя Ратушняка | Старший десятник УСС,УГА | 1966 |
Могила Володимира Чернявського | Лікар УГА | 1939 |
Могила Романа Марущака | Хорунжий УГА | 1943 |
Могила Івана Городиського де Братко | Поручник УГА, директор школи в с. Семаківці | 1944 |
Могила Йосифа Завицького | Поручник УСС, директор школи | 1958 |
Могила Фелікса Барана | Хорунжий УГА, громадський діяч | 1940 |
Могила Євгена Цісика | професор | 1956 |
Могила Петра Близнюка | Поручник УГА | 1956 |
Могила Степана Маланюка | Стрілець УСС, вчитель | 1946 |
Могила Корнилія Сербинського | Стрілець-санітар УГА, гірничий інженер | 1946 |
Могила Івана Зубенка | Сотник армії УНР, педагог, письменник | 1940 |
Могила Якова Кваснюка | Стрілець УСС | 1920 |
Могила Осипа Кузьми | Видавець, власник видавництва „ОКА” | |
Могила Івана Баб’юка | Старшина УГА, професор гімназії | 1965 |
Могила Осипа Бійовського | Хорунжий УСС, четар УГА, директор школи | 1936 |
Могила Олександра Кріля | Поручник УГА, професор гімназії | 1934 |
Могила Романа Коссара | Стрілець УСС, директор школи в с. Великий Ключів | 1969 |
Могила Олекси Грицюка | Старший булавний УГА | 1930 |
Могила Василя Томенка | Поручник-летун УГА | 1919 |
Могила Остапа Цвеціка | Вояк УГА, художник-фотограф | 1958 |
Могила Дмитра Турянського | Старший десятник УСС | |
Могила Теофіла Богаєця | Старшина УСС | |
Могила Олександра Козакевича | Сотник УГА, доктор медицини | 1952 |
Могила Богдана Левицького | Харчовий комісар під час ЗУНР, професор гімназії | 1948 |
Могила Григорія Дрогомерецького | Стрілець УГА, професор гімназії | 1958 |
Могила Зенона Кириловича | Хорунжий УСС, четарУГА | 1944 |
Могила Іллі Візерканюка | Хорунжий УГА | 1943 |
Могила Теофіла Атаманюка | Стрілець УСС | 1963 |
Могила Василини Осипко-Атаманюк | Стлілець-санітарка УСС | 1966 |
Могила Остапа Світлика | Сотник УГА, професор гімназії | 1960 |
Могила Юліана Бровка | Хорунжий УСС, педагог | |
Могила Юрія Порхили | Стрілець УГА |