Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятник генералу Драгомирову М.І.

Віра Павленко, Павло Степанідін

Пам’ятник генералу Драгомирову М.І., 1918 (мист.). Ріг вулиць Драгомирова та Сарнавської. Автор – ск. Б.Довгань. Вис. скульптури – 1,45 м, постаменту – 2,30 м.

Драгомиров Михайло Іванович (09.11.1830, м. Конотоп – 15.10.1905, там же) – генерал, учасник російсько-турецької війни 1877 – 78. Відомий військовий діяч, реформатор і публіцист, герой Шипки, командувач військами Київського військового округу, Київський, Подільський та Волинський генералгубернатор, член Державної Думи Росії. Автор багатьох праць з військової історії, тактики, навчання і виховання військ. Його праця «Учебник тактики» служила посібником у Академії Генштабу більше 20 років.

Бронзовие погруддя військового встановлене на бетонному постаменті, що складається з чотирьох прямокутних паралелепіпедів. Створений у реалістичній манері портрет вирізняється ретельним опрацюванням пластичної форми, витонченим моделюванням рис обличчя генерала, зображеного у зрілому віці: високе чоло, коротко підстрижені вуса, зосереджений погляд очей з-під суворо насуплених брів, горда постава голови.

Застебнутий на всі гудзики кітель військового мундира завершує створення образу стриманого, дисциплінованого і мудрого полководця. Фронтальна композиція погруддя з високо зрізаними плечима та загальна побудова пам’ятника вирішені відповідно до класичних традицій у скульптурі. У середній частині постаменту – дошка з анотаційним написом. Пам’ятник споруджено поряд з парковою зоною на території салиби генерала Драгомирова, має значну оглядову зону і відіграє композиційну роль домінанти.

[Малая Советская Энциклопедия. – М., 1959. – Т. 3. – С. 678; Українська радянська енциклопедія. – Вид. 2-е. – К., 1979. – Т. 3. – С. 465; Советская военная энциклопедия. – М., 1977. – Т. 3. – С. 258; Денисенко А. військовий та державний діяч // Історичний календар. – К., 2003. – С. 46 – 47; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – С. 462.]