Залізничне технічне училище (№ 1)

Віктор Мойсеєнко

Залізничне технічне училище, 1890 (архіт). Вул. Чкалова, 1.

Будинок зводився в період реконструкції залізничної станції Конотоп, що перетворилась у кін. 19 ст. у велику вузлову станцію Московсько-Київської залізниці. Призначався для новоствореного тоді Конотопського залізничного технічного училища. У радянські часи в ньому розміщувався Конотопський технікум транспортного будівництва. У період Другої світової війни будинок був частково зруйнований пожежею. У повоєнні часи відбудований у первісних формах. Пізніше в ньому розміщувався Конотопський загальнотехнічний факультет Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту.

У наш час будинок займає Конотопський політехнічний технікум. Суттєвій реконструкції не підлягав, у східній частині має більш пізню прибудову.

Розташований на рівній, досить просторій ділянці у безпосередній близькості від смуги відчудження залізниці. Найближчі до нього архітектурні об’єкти – залізнична станція, шляхопровід, багатоквартирні житлові будинки різного часу будівництва. Чоловим фасадом звернений до вулиці. На ділянці є флігель, господарчі будівлі, спортивний майданчик з необхідним обладнанням.

Загальна композиція двоповерхового з підвалом будинку симетрична. Та принцип симетрії дещо порушено у внутрішній розпланувальній організації. Чітко вирізняється центральна частина (в плані і в композиції повздовжніх фасадів) та два прилягаючих до неї коротких крила. Головний вхід – в західній, торцевій частині будинку, допоміжний (господарчий) – у його південно-східній наріжній частині. Призначення багатьох приміщень зі зміною орендарів змінювалось. У наш час підвал використовується для технічних та господарчих потреб; на першому поверсі – вестибюль з невеликим гардеробом, приймальня, кабінет директора, навчальні класи і кабінети, туалет; на другому – актова зала (середня частина будинку), навчальні приміщення, туалет.

Проектувальники і будівничі, очевидно, намагались вирішити цей будинок, як багато інших конотопських пристанційних будівель того часу, в неороманському стилі. Його строго симетричні фасади досить мальовничі завдяки багатій пластиці, що виконана виключно в звичайній і лекальній цеглі без застосування тинькування. Це широкі лопатки, облямування дверних отворів і віконних прорізів, міжповерхові тяги, вінцеві карнизи.

Середня частина головного, а також торцеві фасади увінчуються фронтонами з привабливими пластичними деталями з тієї ж цегли.

Окрім високоякісної жовтої цегли, як основного будівельного матеріалу, при спорудженні будинку були застосовані дерево (перекриття, підлога, крокви даху, столярні вироби), метласька плитка та інші матеріали. Покрівля спочатку була залізна, у наш час – шиферна.

Колишнє залізничне технічне училище – одна із кращих будівель Конотопу межі 19 та 20 ст. Вона є переконливим свідченням високої майстерності проектувальників і будівничих, які створювали в той час прекрасні споруди. У наш час потребує реставрації.

[Радянський прапор. – 1990. – 19 вересня (№ 150 (11423). – С. 4.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 478.