Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2006 р. Укріплене поселення біля c. Корнин

Осадчий Р.М

У 1991 роцi укрiплене поселення бiля с. Корнин на Житомирщинi було помилково продатоване як городище ранньозалiзного часу (1). Отриманi матерiали останнiх рокiв та їх ретельний аналiз дають пiдстави вiднести цю пам’ятку до пiзнього перiоду трипiльської культури.

Пам’ятка розташовується на лiвому березi р. Ірпiнь (водосховище Корнине) в урочищi Монастир, на пiвнiч вiд захiдної околицi села Корнин Попiльнянського району Житомирської областi (табл. 1, рис. 1). Значна частина поселення нинi знаходиться пiд городами, по краю воно поросло лiсом. У пiвнiчнiй частинi поселення знаходиться глибокий яр (урочище Вовчий Яр). З захiдної частини мис межує з корiнним берегом р. Ірпiнь. Пiвденна частина пам’ятки обмежена пологим яром, який слугував природним укрiпленням. Схiдна та пiвденно-схiдна частини поселення мають залишки оборонних споруд у виглядi валiв. Вал, заввишки близько 0,5 м при ширинi 2-4 м, з боку села розрiзаний грунтовою дорогою та ямою для смiття (табл. 1, рис. 2). У пiвденно-схiднiй частинi валу виявлено ще одну яму, обстеження якої показало, що товщу валу насичує велика кiлькiсть камiння, складеного насухо. Ця кладка, ймовiрно, була основою валового насипу. Пiсля зачищення стiнок третьої ями (на схiд вiд попередньої) було виявлено, що потужнiсть культурного шару поселення сягає 0,5 м. Культурний шар розташований по всiй територiї, обмеженiй валами, та поширюється за межi валiв у пiвденно-схiдному напрямку. В заповненнi культурного шару трапляються фрагменти лiпного посуду, кiстки тварин, обпалена глина, уламки гранiту.

На поселеннi домiнує керамiка з домiшками кварциту, дробленого гранiту, мушлi та малою часткою пiску. Колiр керамiчного начиння – вiд сiрувато-чорного до жовтувато-брунатного. В Корнинi, як i на iнших поселеннях цього часу (Райки, Городськ), знайдено керамiку, вкриту брунатно-червоним ангобом. Корнинськi горщики мають широкий отвiр гирла, злегка вiдiгнутi краї вiнець та одну конiчну налiпку на плечиках, що є характерним для пам’яток жванецького типу. Нерiдко попiд основою шийок горщикiв зустрiчається орнамент у виглядi однорядних вiдтискiв мотузки. Столова керамiка поселення представлена напiвсферичними чашами. До складу колекцiї входить також антропоморфна керамiчна пластика, аналогiчна троянiвському типу. Жiночi фiгурки мають реалiстично оформлений тулуб; їм притаманнi витонченi форми вузької талiї (табл. 2, рис. 2, 3).

Крiм того, серед глиняних виробiв на поселеннi зустрiчаються конiчнi та бiконiчнi прясла для веретен, прикрашенi орнаментом (табл. 2, рис. 4-7). Знаряддя працi представленi проколкою з кiстки тварини; шкребком, виготовленим iз мiсцевого середньоднiпровського кременю; фрагментом нижньої частини пласкої шлiфованої сокири з гранiту (табл. 2, рис. 1).

Таким чином, культурний шар поселення Корнин вiдноситься до пiзньотрипiльської культури троянiвського типу й датується етапом СІІ (остання чверть IV тис. до н. е.). Аналогiчнi пам’ятки (типу Троянiв) розташовуються в басейнах рiчок Роставиця, Тетерiв, Случ, Горинь та Ірпiнь, на мисах iз природними укрiпленнями. Як вiдомо, вони сформувались у результатi переселення частини приднiстровського населення iз жванецької локальної групи на схiдну Волинь (там отримали розвиток такi поселення, як Колодяжне, Троянiв, Паволоч, Корнин). Схiдноволинськi поселення згодом переросли в пам’ятки городського типу(2).

(1) Осадчий Р.М. Новое городище раннежелезного века на Житомирщине // Археологiчнi дослiдження в Українi 1991 року. – Луцьк, 1993. – С. 83.

(2) Археология Украинской ССР. – К., 1985. – Т. 1. – С. 232-237.

Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 2006 р., т. 1, с. 128 – 131.