Глухи с

Історичні адміністративні поділи

Перша згадка: 1543 р. [Історія міст і сіл УРСР: Волинська область. – К.: 1970 р.].

Глухи. У 1590 р. локаційний привілей одержав В.Є. Малинський. [Заяць А.Є. До історії правової локації волинських міст XVI – першої половини XVIІ ст.: локаційні привілеї у Литовській і Волинській (Руській) метриках. – Архіви України, 2001 р., № 4-5].

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Пам’ятки археології

За 1,5 км на південний схід від с. Глухи на невеличкій розвіяній піщаній дюні (лівий берег р. Вижівки) зібрано близько двох десятків ретушованих крем’яних відщепів періоду енеоліту–бронзи.

За 100 м на південний захід від дюни розташований курганний могильник, що складається з 7 курганів, один з яких розкопаний.

Поблизу села – курганна група, що складається із 3 насипів.

Джерела

Гупало В. Археологічні розвідки на Волині / В. Гупало // Studia Archaeologica: Науковий журнал з проблем археології та давньої історії України. – Львів, 1993. – С. 84–85.

Охріменко Г. Археологічні пам’ятки Ратнівського району / Г. Охріменко, В. Савицький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України та Волині : наук. зб. – Луцьк : Волинські старожитності, 2012. – Вип. 42. – С. 12–20.

Fitzke J. Tegoroczne badania archeologiczne na Wołyniu / Jan Fitzke // Z otchłani wieków. – 1938. – № 13; Z. 9–10. – S. 125–128.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки археології. – К.: 2018 р., с. 251, 261.