Мельниця с

Історичні адміністративні поділи

Городище згадане [Історія міст і сіл УРСР : Волинська область. – К. : ГРУРЕ, 1970 р.].

В 1906 р. зафіксовано містечко Мельница Велицької волості Ковельського повіту (7 верст від волосного центру) [Список населённых мест Волынской губернии. – Житомир: 1906 г., с. 88].

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Указ Президії ВР УРСР від 7 червня 1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Волинської області»: хутір Колонія Мельниця, Мельницької сільської Ради Голобського району, іменувати хутір Новомельниця. [Нині невідомий.]

Пам’ятки археології

За 2 км на північ від села – ранньослов’янське поселення, обстежене Ю. Кухаренком. Виявлено ліпну кераміку VІ–VІІ ст. та залізний ромбоподібний наконечник стріли.

На правому березі р. Мельниця в уроч. Деркачі – округле городище ХІ–ХІІІ ст. розміром 210х240 м, оточене валом і ровом. З південного боку проходив ще один вал. 1960 року його обстежив П. Раппопорт.

Джерела

Кухаренко Ю. В. Средневековые памятники Полесья / Ю. В. Кухаренко // Свод археологических источников / под ред. Рыбако-ва Б. А. – М., 1961. – Вып. Е1–57. – С. 33.

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – С. 128.

Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури) : монографія / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 195.

Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X–XIV вв. / П. А. Раппопорт // Материалы и исследования по археологии СССР. – Ленинград, 1967. – № 140.– С. 49–50.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки археології. – К.: 2018 р., с. 113.

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».