Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Ікона «Воздвиження»

Ікона «Воздвиження»

Розмір зображення: 1229:1677 піксел

Образ «Воздвиження Чесного Хреста» початку ХVІІІ ст. із Хрестовоздвиженської церкви с. Козлиничі Ковельського району. Автором ікони є майстер, близький до кола відомого волинського іконописця кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., знаного як Маляр із Михнівки. У композиції присутні характерні риси творів цього маляра – строга симетрія, декоративність, поєднання символічних і реалістичних форм.

Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – одне з дванадцяти найважливіших свят християн східного обряду. Історики церкви вважають, що основою свята стали дві події: віднайдення у ІV ст. голгофського хреста на якому був розіп’ятий Ісус Христос та повернення його з Персії до Єрусалима у VІІ ст.

Саме слово «воздвиження» по-церковно¬слов’янськи означає «піднесення», тобто урочистий обряд пошанування і прославлення хреста Господнього. Ініціаторкою пошуків і віднайдення хреста була імператриця Єлена, мати імператора Костянтина Великого у 326 р. Коли лише біля одного з трьох знайдених хрестів оздоровилася смертельно хвора жінка, багато людей стали свідками чуда і повірили у силу хреста. І тоді єрусалимський Патріарх Макарій підняв хрест над головою, щоб усі могли його побачити і його достойно пошанувати. Зазвичай, такі сцени відбувалися серед природного середовища. Дивлячись на волинську ікону, ми ніби стаємо учасниками урочистого дійства, яке відбувається вже у храмі, і цим наголошується на значенні і величі духовної обителі. Храм прикрашають високі колони з фігурними капітелями, срібні віконця, аркоподібні склепіння. У центрі композиції зображений Патріарх Макарій перед широким квадратним столом–тетраподом (із грецької – чотириніжник). На тетраподі лежить червоний плат із хрестом та ініціалами хоругви св. Костянтина «ІС ХС НІКА» – «Ісус Христос перемагає», по кутах – чотири свічники з запаленими свічками. Архієрей піднімає, воздвигає над головою хрест, прикрашений зеленим гіллям і червоними квітами. Два диякони з кадилами у руках, підтримують архієрея. Обабіч тетраподу, на передньому плані – святі Костянтин і Єлена. Позаду них – групи чоловіків і жінок, які своєрідно передають розміщення віруючих у храмі під час служби. Просвітлені лики персонажів виражають радість прославлення хреста, який із знаряддя мученицької смерті Спасителя став символом спасіння і перемоги добра і любові. Волинська ікона є яскравим свідченням творчого потенціалу іконописців, їх вміння поєднати канон і власне бачення великих подій історії церкви, які і сьогодні допомагають людям.

Текст і фото узято з ФБ-стрічки Музею волинської ікони (опубліковано 27.09.2020 р.)