Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Раковицький цвинтар, українські поховання

Одними з найстаріших українських поховань на Раковицькому цвинтарі є виявлені А. Мельником поховання греко-католицьких священиків-біженців з Холмщини. Це Отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в кватері IV), Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосиф (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі – греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як "Жертви схизматицької Росії". Поховання знаходиться: кватера IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków. Тут також поховано українця маршала-лейтенанта австрійської армії Людвіга Сембратовича (кватера IV).

Тут також наявні поховання: Миколи Чижевського (1890–1954), командира артилерії 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни професора Гірничо-Металургійної академії (ГМА) у Кракові (у кватері XXXVII, ряд 4, місце 9); Олександра Доценка (1897–1941), генерального ад’ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста; Миколи Дубовицького (1903–1985), хорунжого Армії УНР, пізніше професора ГМА у Кракові (Кватера XXXV, ряд західний, місце 2); Юрія Корогоди (1900–1992), хорунжого Армії УНР, згодом професора вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, члена Польської Академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода: кватера: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich); Івана Руденка (1896–1938), офіцера 5-ої Херсонської дивізії Армії УНР; могила Мартина Волкова (1892–1972), офіцера Армії УНР, згодом учителя, священика, посла на Сейм ІІ РП; Осипа Назарука (1883–1930), міністра УНР; Йосифа Білевича (09.10.1866 – 16.10.1942), генерал-хорунжий Армії УНР (Кватера: LXXV, ряд 13, місце 11); Адріяна Марушечка-Богданівського (17.08.1897 – 1940), полковника Армії УНР (кватера LXXIII, ряд 27, місце 9); Переверзіва Дмитра (31.01.1868 – 27.10.1928) – полковника, начальника постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (кватера 3, ряд південний, місце 12); Чалого Олекси (1896 – 1929) – козака Армії УНР; поховання Степана Новосільського (1884–1966), батька художника Юрія Новосільського; пам’ятник-могила тих, що померли в таборі для полонених у м. Домб’є.

На кладовищі поховані представники української інтелегенції: Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Новосельський Єжи (Юрій), Барвінський Євген, Сташко Теодозій, Степан Томашівський, Ольга Лясківська (багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови).

В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в’язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в’язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. Прандоти (ul. Prandoty). Частину решток ексгумовані та перенесено до спільного поховання-крипти в 29 секторі з написом «Тим що пішли» ("Pamięci tych, co odeszli"). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та 3 інших в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (Kwatera LXXV – rząd 11 – grób 16: Dubik Jan, s. Jana i Katarzyny, ur. 20.01.1901 r. w Krzeczkowej, pow. Przemyśl. Dziwik Roman, s. Jana i Marii, ur. 12.01.1911 r. w Wołodżu, pow. Brzozów. Kotlarczyk Mikołaj, s. Pawła i Zofii, ur. 6.05.1924 r. w Grąziowej, pow. Przemyśl. Maczyszyn Mikołaj, s. Semena i Jadwigi, ur. 6.12.1911 r. w Grąziowej. Wszyscy rozstrzelani w więzieniu Montelupich: 6.08.1947 r. Data pochówku: 7.08.1947 r.).

Також на Раковицькому цвинтарі спочивають останки пілота ЧА з Кропивниччини, котрий загинув у боях за Краків у квітні 1945 року, ГРС Івана Кобилянського.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця»

Івана Зелінського (16.06.1881 – 14.09.1938) Kwatera: XXXRząd: zachMiejsce: 6