Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

1998 р. Церкви України: Перемиська…

Розмір зображення: 800:536 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 108.

с. Красне.

Турківський.

Церква св. арх. Михайла. 1933.

Перша згадка про церкву відноситься до часів короля Польщі Владислава Варненьчика, який надав їй грунти у 1441 р. Права церкви підтвердив король Михайло Корибут Вишневецький 28 квітня 1670 р. Перша відома дерев’яна церква зведена у 1720 р. У 1850 р. її замінили новою дерев’яною бойківського типу з трьома багатозаломними верхами, збудованою майстром Василем Настасинцем з Карасного [Красного ?], яка згоріла від блискавки у 1923 р. Існуюча дерев’яна п’ятиверха, хрещата в плані будівля збудована у 1933 р. за проектом Євгена Нагірного.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2034.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 54, strona № 13.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937, c. 91.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 108.