Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Могила Литошка С.Ю.

Федір Яковенко

Могила Литошка С.Ю., 1943 (іст.). Вул. Ременця. У північно-східній частині Центрального кладовища.

Литошко Семен Юхимович [1909, м. Полоцьк Вітебської обл. (нині Республіка Білорусь) – 1943] – майор, командир 146-го артилерійсько-мінометного полку 14-ї гвардійської кавалерійської дивізії.

Народився у родині робітника-залізничника. Семирічну освіту та спеціальність майстра по ремонту залізничних колій одержав у м. Полоцьк. Трудову діяльність розпочав з 1927 на залізниці станції Ідриця Псковської області (Російська Федерація). З 1931 – на строковій службі. Після шестимісячного навчання в артилерійському училищі м. Вітебська у 1936 присвоєно офіцерське звання. У 1939 проходив службу в Монгольській Народній Республіці.

Учасник Другої світової війни. З 1 січня 1942 на фронті у складі сформованої в Даурії військової частини. У період Сталінградської битви С.Литошко – командир 22-ї кінноартилерійського дивізіону, що діяв у тилу ворога, перешкоджаючи німецьким військам надавати підкріплення армії Паулюса. З 10.02. до 23.02.1943 у складі 21-ї гірської кавалерійської дивізії брав участь у визволенні Донбасу в районі Луганськ – Дебальцево Після визволення м. Луганська дивізія перейменована в 14-у гвардійську кавалерійську.

С.Литошко був призначений командиром 146-го артилерійсько-мінометного полку цієї дивізії. У вересні 1943 полк під його командуванням брав участь у ліквідації Чернігівського ворожого угрупування поблизу містечка Седнєв Чернігівського р-ну на східному березі річки Снов. 24 вересня 1943 С.Литошко загинув. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, Олександра Невського.

У 1945 С.Литошка поховано у м. Кролевець на площі Свободи. У 1957 останки воїна перенесено на центральне кладовище. У тому ж році на могилі встановлено гранітний обеліск пірамідальної форми /1,6 м/, увінчаний п’ятикутною металевою зіркою. На чоловому боці обеліску – металева дошка з написом. На цегляному надгробку – металева плита з написом.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. Довідка Головного управління кадрів. м. Москва. № 173/6/224689 21.05.1968 р., оп. 682526, спр. 637, арк. 66. Нагородний лист; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 803; Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К., 1987. – С.464; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 338; Книга Пам’яті України. Сумська область. У 14 т. – Суми, 1995. – Т. 6 – С. 490, 866, 872.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 620.