Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1991 р. Церква святого пророка Іллі

1991 р. Церква святого пророка Іллі

Розмір зображення: 1102:1612 піксел

1. план фундаментів з досліджень 1887 року;

2. план фрундаментів за М.Каргером;

3-5. уламки архітектурних деталей;

6. гіпотетична реконструкція

На пагорбі «Убіч», відрізаному від Крилоської гори Мозолевим потоком, де зараз проходить великий гостинець з Галича до Івано-Франківська, знаходиться урочище «Прокалиїв Сад». Тут з давніх часів до середини XVIII ст. існував монастир з білокам’яним храмом св.Іллі. На початку XIX ст. церкву розібрали на будівельний матеріал плебанії та митрополичних палат у Крилосі.

Перші розкопки фундаментів втраченої споруди проведені Л.Лаврецьким та І.Шараневичем у 1886-87 роках. Виявилось, що це була ротонда, до якої із заходу прилягав прямокутний притвір, а зі сходу – півкругла апсида. У 1955 році повторні дослідження, які проводила експедиція під керівництвом Михайла Каргера, уточнила план пам’ятки (іл.10). Довжина споруди становить 20,3 м, а ширина 9,5 м. Платформа фундаменту завширшки 1,1-2,2 м. Глибина закладки конструкції неодинакова: у східній частині – 1,3 м, а західній – до 1,7 м. Фундаменти всіх трьох частин плану споруджувались одночасно. Вони є складені з дрібного річкового каменю і окришин вапняка на будівельній заправі, до якої додавались галька, битий вапняк та деревне вугілля. На розкопках було знайдено уламки різьблених та тесаних архітектурних деталей. Це фрагменти надпортальної дуги (архівольта), прикрашеної рослинним орнаментом частини гранчастих та круглих колонок (іл.10), а також плита з отвором для п’яти дверей. Лише один кусочок штукатурки із синьою фарбою дає підставу говорити про можливе тонування внутрішніх стін. У південній частині притвору виявили залишки зруйнованого саркофагу, який був складений з кількох обтесаних і припасованих кам’яних плит.

Тип ротонди св.Іллі не знаходить аналогів у архітектурі Давньої Русі, але відомий у Середній Європі (ротонди св.Іржі в Ржіпі – Чехія, св.Прокопа у Стшельио – Польща). На основі цих пам’яток і архітектурно-археологічного аналізу галицьку ротонду датують 2 пол. XII ст. На нашу думку храм мав ступінчасту і виразно тридільиу композицію об’єму (іл.10).

Після останніх досліджень церквище св.Іллі відносно добре законсервоване. План фундаментів прочитується на поверхні землі. На ньому не проводять оранки. Розміщення пам’ятки поблизу шосе міжнародного значення вселяє надію на близьке будівництво тут павільйону-музею з експозицією дорогоцінних решток храму.

Джерело: Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич: 1991 р.