Пам’ятний знак на честь воїнів-залізничників

Володимир Путятін

Пам’ятний знак на честь воїнів-залізничників, які загинули в роки німецько-радянської війни 1941 – 45, 1988 (іст.). Пл. Залізничників, із західного боку від братської могили. Автор – інж. В. Бавика. Заг. вис. 8,0 м; стела – 7,0 × 1,0 × 0,3 м; постамент – 0,9 × 1,35 × 1,72 м; цифри – 1,6 × 1,32 м.

1988 за ініціативи начальника Куп’янського відділення Південної залізниці В. Бавики методом народного будівництва було створено пам’ятний знак на честь воїнів-залізничників. Відкритий 1988 з нагоди 45-річчя визволення Куп’янська від іноземних загарбників.

1941 – 43 прифронтовий залізничний вузол у с-щі Куп’янськ-Вузловий мав стратегічне значення. Тут відбувалися технологічні пропуски ешелонів з військами на фронт, у тил – санітарних, евакуаційних поїздів та з пошкодженою військовою технікою, формування санітарних потягів та вагонів-летючок, створення нових та ремонт пошкоджених бронепотягів. Територія залізничного вузла піддавалася частому нищівному ворожому бомбардуванню. Під час одного з таких бомбардувань (26 січ. 1942) з 41-ї колії уціліла лише одна, вбито і поранено понад 200 чол., з-поміж них 17 загиблих залізничників, знищено 13 паровозів, виведено з ладу 639 вагонів. За кілька днів залізничники відновили колійне господарство, відремонтували багато виведених з ладу вагонів, схопили німецького диверсанта, який ліхтарем вказував німецькій авіації військові об’єкти для бомбардування. Ешелони пішли за графіком.

Протягом 1942 – 43 на Куп’янський залізничний вузол ворог скинув 7528 авіабомб. 1335-й полк 22-ї зенітної артилерійської дивізії відбив 2120 атак німецької авіації, збив 33 ворожих літаки, 7 пошкодив. Кол. оператор паровозного депо військовослужбовець А. Печериця підбив 4 танки, а сам загинув під п’ятим танком. Одна з вулиць Куп’янська-Вузлового названа на його честь. Звання Героїв Радянського Союзу отримали 6 воїнів РСЧА – кол. робітники Куп’янського залізничного вузла: О. Вербицький, С. Жало, М. Живолуп, О. Нечепуренко, М. Чалий, Л. Чурилов. Повними кавалерами орденів Слави стали М. Загоруйко й М. Лифар.

Пам’ятний знак являє собою стелу з рожевої мармурової крихти, встановлену на приземистому постаменті, обличкованому цеглою луганського заводу «Фагот», верхівка викладена бетонними плитами. Широка площадка вистелена бетонними плитами, її бічні частини також обкладені жовтою фігурною цеглою. Стела виконана у формі вузького зрізаного паралелепіпеда й оздоблена залізничними емблемами: молот і розсувний ключ та колесо потягу, обабіч якого прикріплені символічні великі крила. Обабіч стели встановлена віялоподібна цифрова композиція з нержавіючої сталі, що складається з дат початку і кінця війни: ліворуч – «1941», праворуч – «1945», які всередині пофарбовані в траурний чорний («1941») і урочистий червоний («1945») кольори, викликаючи асоціації про наслідки бомбардування, артобстрілів та пожеж під час військових подій. До структури пам’ятного знака також входять інформативна дошка (1,0 × 0,5 м) та шпала із частиною залізної колії. Пам’ятний знак створює урочистопатетичний настрій, характеризується влучним використанням залізничної геральдики та конструктивних деталей. Стелу встановлено в кінці ялинкової алеї, навколишній ландшафт не проглядається з-за високих дерев.

Джерела та література:

Войтюк О. В., Костенко О. К. Купянский железнодорожный узел: Исторический очерк. – Купянск, 2002.

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х:. Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

Матеріали поточного архіву відділу пам’яток історії Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 51.