Володимирівка с

Історичні адміністративні поділи

Курганний могильник, 4 тис. до н. е. – 2 тис. (археол.).

Складається з 20 курганів. Кургани № 1, 7–11 – за 0,646–0,88 км на південний захід від ставкової дамби, яка розміщена на північно-західній околиці села; № 2–5 – за 0,91–1,28 км на південний схід від дамби; № 6, 19–20 – за 0,963–1,672 км на південь від дамби; № 12–18 – за 0,874–1,381 км на північний захід від ставкової дамби, яка розміщена на північно-західній околиці села.

Курган № 5 – зафіксовано та нанесено на військово-топографічну карту західної частини Російської імперії. Кургани № 1–4, 6–20 – Картографовано Республіканським проектним інститутом із землевпорядкування «Укрземпроект» (Харківський філіал) під час геодезичної зйомки у 1973.

Провели візуальний огляд В. Дідик та І. Білько під час інвентаризації пам’яток археології у 2018.

Вис. 0,3–3,3 м, діам. 20–80 м.

Розкопки не проводились. Культурну приналежність не визначено. Розорюються.

Література

Военно-топографическая карта Западной части Российской Империи: г. Полтавской и Харьковской / Военно-топографическое Депо. – 1846–1863. – ряд ХХIІІ.

Матеріали відділу пам’яток археології Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Схемы планов землепользователей Шевченковского района Харьковской области с нанесением памятников археологии. – Х.: Республіканський проектний інститут із землевпорядкування «Укрземпроект»: Харківський філіал, 1973.

Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. – К.: Наук. думка, 1977.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. . Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 170.

Ярослав Ліхолєтов