Поселення
Олег Сухобоков
Поселення, ранній залізний вік, раннє середньовіччя (археол). 1,3 – 1,5 км вверх за течією від села, за 0,3 – 0,4 км від Азацького городища, яке згадується в документах 17 ст.
Відкрите В.Ільїнською та А.Тереножкіним у 1966, у 1968 досліджене О.Сухобоковим.
Розташоване в урочищі Вишневому на невисокому (до 1,5 – 2,0 м) майданчику в заплаві правого берега р. Псел. Тут Псьол робить вигин на 1,5 – 2.5 км відходячи від корінного берега. Місцевість заболочена, багато стариків та післяпаводкових озер. Майданчик поселення рівний, має форму напівовалу, незначне підвищення в бік корінного берега.
Розміри поселення 230 – 250 х 125 – 150 м. У 1966 під час зачистки культурного шару з’ясовано, що потужність культурного шару становить 0,6 м. У 1968 з’ясовано, що потужність культурного шару становить від 0,6 до 1,2 м. Вона зростає в бік корінного берега зі зменшенням кількості культурних решток. Порушення культурного шару не дало змоги розчистити будівлі, а було лише зафіксовано наявність вогнищ у вигляді скупчення обпаленої глини, а також господарських ям різного призначення та розмірів.
Отримані матеріали дозволяють говорити про наявність тут двох, не рахуючи нечисленні уламки посуду епохи бронзи, періодів заселення. Перший відноситься до епохи раннього залізного віку. Це уламки високих корчагоподібних та випуклобоких горщиків з домішками шамоту та дресви в тісті, орнаментовані защипами та проколами під вінчиками. Датування цього горизонту 7 – 3 ст., хоча пов’язати певні об’єкти з цим періодом неможливо.
Другий керамічний комплекс відноситься до ранньослов’янського часу та представлений великими горщиками, виготовленими з грубого тіста з домішками шамоту. Серед них виділяються горщики двох форм: округлобокі, витягнутої тюльпаноподібної форми, іноді з розчісуванням пучком трави та горщики з більш вираженим переломом по середині корпусу; поверхня останніх часто носить сліди розчісування та загладжування. Посуд другої групи неорнаментований. Крім того до складу ранньослов’янського керамічного комплексу входять також сковорідки з низьким (до 1,0 см) бортиком та диски. Останні є типовими для ранньослов’янських культур Східної Європи.
Особливо слід відмітити наявність гончарного посуду черняхівської культури. Необхідно, також, згадати глиняні біконічні пряслиця, а також екземпляри сплощено-біконічної форми з досить широким отвором до 15 – 19 см. Такі пряслиця також типові для ранньослов’янських пам’яток.
Слід зауважити, що більшість ранньослов’янської кераміки стратиграфічно пов’язані з дослідженими об’єктами, що разом з ранньослов’янською керамікою, уламками черняхівського посуду та фібули «воїнського» типу дозволяє дотувати дане поселення 3 – 5 ст., не виключено, що поч. 6 ст.
Поселення в урочищі Вишневому поблизу с. Курган було першою розкопаною пам’яткою сер. 1 тис., де зафіксоване співіснування колочинських та ранньопеньківських матеріалів, що походять від старожитностей київської культури. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України.
[Сухобоков О. В. Отчёт о разведке Левобережной группы раннеславянской экспедиции ИА АН УССР за 1968 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1968/13-а. – № 5339 – 5342. – С. 3 – 12; Ильинская В. А. Новые данные о памятниках середины І тысячелентия н. э. в Днепровской Левобережной лесостепи / В. А. Ильинская // Славяне и Русь. – М., 1968. – С. 55 – 61; Сухобоков О. В. Поселение середины І тыс. н. э. близ с. Курган Азак Сумской области / О. В. Сухобоков // АИУ. – В. ІІІ. – К., 1971. – С. 229 – 233.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 717 – 718.