1999 р. Звід пам’яток Києва
Борис Єрофалов, Михайло Кальницькии,Лариса Федорова
Житловий будинок 1911 р., в якому містилося училище Хорошилової М. Г., працював Щербина В. І., проживав Давидов О. С.
(архіт. , іст.).
Вул. Горького 3, 3-а.
На крутому рельєфі, у рядовій забудові бульварної частини вулиці. Споруджений на території садиби, що належала частково Х. Вольфману (№ 3), частково М. Бродському (№ 3-а). Будівництво здійснив технік А. Трахтенберг.
Шестиповерховий, цегляний, двосекційний. Секції зсунуті відносно одна до одної на третину поверху, Т-подібні у плані. Кожна з них має парадний і два чорних входи, ліфт. Будівництво здійснювалося у дві черги, тому нижня за рельєфом секція (№ 3-а) має відмінне від верхньої спрощене оздоблення. Проїзд на подвір’я – у нижній частині будинку фасади симетричні виконані у лицьовій цеглі. Оформлені у стилі модерн. Перший поверх рустований. Основним композиційним елементом фасаду кожної секції є довгий прямокутний еркер з прилеглими до нього з обох боків балконами. Над еркером – карниз, розірваний декоративним щипцем з напівциркульним вікном. На рівні четвертого поверху розкршовки прикрашає орнаментальний рельєфний пояс з ромашок. Більш розвинутий карниз першої секції спирається на металеві кронштейни. Геометричний рисунок підвіконних площин і ковані огорожі балконів виконано у стилі модерн. В інтер’єрах цікаво оформлено парадний вестибюль першої секції клітчастий орнамент білої і темно-зеленої глазурованої плитки підлоги доповнюється своєрідним гофрованим перекриттям коридора.
Будинок органічно вписується в різночасову забудову вул. Горького.
У 1910-х рр. у будинку № 3 містилося комерційне училище для хлопців і дівчат, засноване Хорошиловою М. Г. У молодшому підготовчому класі навчався письменник В. Некрасов. В училищі викладав Щербина Володимир Іванович (1850 – 1934) – історик, педагог, культурно-громадський діяч, чл.-кор. ВУАН (з 1925). Автор численних праць з історії Києва і Правобережжя. З 1919 працював в УАН.
У 1964 – 88 рр. у будинку № 3-а в квартирі № 15 проживав Давидов Олександр Сергійович (1912 – 93) – фізик-теоретик, акад. АН УРСР (з 1964), заслужений діяч науки УРСР (з 1972), Герой Соціалістичної Праці (1982). У цей період працював в Інституті фізики АН УРСР (1964 – 66), з 1966 р. – в Інституті теоретичної фізики iм. М. Боголюбова АН УРСР (з 1966 р. – завідувач відділу, в 1973 – 88 рр. – директор, з 1900 р. – почесний директор). Автор наукових праць присвячених фізиці твердого тіла, теорії ядра теоретичній біофізиці. Був відзначений Ленінською премією (1966), Державною премією УРСР (1969).
Календарь: справочная и адресная книга г. Киева на 1913 год. – К., 1912;
Киевлянин. – 1911. – 16 мая. – № 134; 26 июня. – № 174
Некрасов В. Записки зеваки. – М., 1991;
Нові студії з історії Києва Володимира Івановича Щербини. – К., 1926.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 327 – 328.