Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Скібіцька, Лариса Федорова

Садиба 1911 р., в якій проживали Войтоловський Л. Н., Спекторський Є. В.

(архіт., іст.).

Вул. Горького, 20, 20-б, 20-в, 20-г.

У ряді щільної периметральної забудови бульварної частини вулиці, вузька ділянка у глибині кварталу відгороджена від сусідніх садиб огорожею. Складається з чолового прибуткового будинку і двох житлових флігелів, які містяться за ним паралельно вулиці, створюючи прохідні подвір’я. Всі будинки в садибі споруджено одночасно, на замовлення Ф. Зенченка, ймовірно, за проектом київського арх. Ф. Олтаржевського.

Фасадний будинок (№ 20). П’ятиповерховий, з підвалом, цегляний, з простим великофактурним тинькуванням. У плані – уніфікована Т-подібна секція з чотирма квартирами на поверсі та центрально-осьовим розміщенням парадної й чорної сходових кліток. Сучасне внутрішньоквартирне планування коридорного типу. Головний фасад виконаний у формах модерну, симетричний, п’ятидільний, з центральним плоским прямокутним ризалітом і бічними розкршовками, завершеними невисокими щипцями плавних абрисів. У частинах, що западають, – балкони з ажурними металевими ґратами. Лаконічні, виразні форми фасаду (плоскі вигнуті лиштви різних за формою вікон, контрастна фактура тинькування, однотипні кобальтові керамічні вставки) доповнено орнаментальними рельєфами. Ними оздоблено міжвіконні фризи з мотивом кола на третьому поверсі, підвіконні фільонки бічних вікон верхніх поверхів, консолі головного входу.

Флігель (№ 20-б). Чотириповерховий, цегляний, прямокутний у плані, симетричний за композицією, з проїздом у центрі. Архітектуру фасаду вирішено у цегляному стилі із застосуванням рустування (на нижньому поверсі), міжвіконних лопаток, мотиву зубців і двох прямокутних аттиків над карнизом.

Флігель (№ 20-в). Чотириповерховий (два поверхи надбудовано 1951), цегляний, прямокутний у плані, асиметричний за композицією, з ризалітом на три вікна та балконом на лівому фланзі обабіч входу. Майже позбавлений декору фасад на нижньому поверсі оброблено під руст. Над входом – піддашок, що спирається на пологу арку, яка підтримується з одного боку колоною стилізованого ордера.

Флігель (№ 20-г). Одноповерхова, цегляна споруда господарського призначення, Г-подібна у плані, із заокругленим наріжжям.

Садиба – характерний зразок містобудування поч. 20 ст.

У 1910-х pp. тут проживав Войтоловський Лев Наумович (1876 – після 1937 р.) – лікар, літературний критик, журналіст, громадсько-політичний діяч. Учасник соціал-демократичного руху в Києві. Після 1905 р. працював у періодичних виданнях, головним чином, у газеті «Киевская мысль», а також публікувався у журналах «Друг народа», «Современный мир»; з 1914 р. – лікар у діючій армії. В 1925 р. опублікував книгу спогадів «Слідами війни» (похідні записки 1914 – 17), у 1926 – 28 рр. – «Історію російської літератури» (у 2-х тт.).

У 1910-х pp. тут мешкав Спекторський Євген Васильович – учений в галузі права, професор, у квітні 1918 – грудні 1919 р. (з перервами) – ректор Київського університету; одночасно викладав на Вищих жіночих курсах; з 1915 р. – голова Наукового філософського товариства у Києві. Емігрував.

ДАКО, ф. Р-1542, оп. 1, спр. 111;

Історія Київського університету. – К., 1959;

Календарь: справочная и адресная книга г. Киева на 1913 год. – К., 1912;

Мошинский Н. На путях к первому съезду РСДРП. – М., 1928;

Памятная книжка Киевской губернии. – К., 1915.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 331 – 332.