Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Скібіцька, Лариса Федорова

541.9. Житловий будинок 1900 – 01, в якому проживав Данилевич В. Ю. (архіт., іст.).

Вул. Б. Хмельницького, 30/10. На розі з вул. Лисенка.

Споруджено на частині великої садиби колезького радника М. Самонова – сина київського архітектора серед. 19 ст. М. Самонова. Одночасно з головним будинком був запроектований дворовий п’ятиповерховий флігель, який являв би продовження у двір крила вздовж вул. Лисенка (не збудовано).

Автор проектів обох споруд – цивільний інж. М. Яскевич. Наріжну частину увінчувала баня зі скульптурною групою. Кожна з двох житлових секцій мала по дві квартири на кожному поверсі (семи-, п’яти- та чотирикімнатні), на п’ятому поверсі крила вздовж сучасної вул. Лисенка містилися мебльовані кімнати. Частина будинку по вул. Б. Хмельницького мала водяне опалення низького тиску відкритої системи, частина по вул. Лисенка – пічне. Частина першого поверху призначалася для восьми магазинів, приміщення яких виявлені на фасадах великими вікнами-вітринами. 2000 за проектом ПТАМ «Ю. Мельничук» (арх. Ю. Мельничук, інж. М. Печенов) проведено реставрацію фасадів та виконано надбудову шостого мансардного і сьомого аттикового поверхів.

Семиповерховий, мурований, тинькований, пофарбований, у плані Г-подібний, з проїздом у двір. Двосекційний, планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі.

Фасади декоровано у стилі неоренесанс. Рівномірний ритм їх членувань утворюють півциркульні та прямокутні вікна з різною формою лиштв на кожному поверсі. Пластичну насиченість створено завдяки дощаному рустуванню окремих площин, профільованим міжповерховим гуртам, підвіконним фільонкам з рельєфами та орнаментальному вінцевому фризу, введенню барельєфних фігур. Наріжну частину та бічні розкріповки виділено модифікованими коринфськими канелюрованими пілястрами третього – четвертого поверхів та фігурами каріатид у міжвіконних простінках четвертого поверху, в огородженні даху – аттиками з декоративними вазами (не збереглись).

Наріжжя будинку акцентовано балконами з фігурними плитами великого виносу, на яких збереглись автентичні ажурні грати. Виконаний на ордерній основі декор фасадів вирізняється чистотою стилізації, майстерністю моделювання деталей, виразною пластикою. У надбудові повторено композиційні членування та ренесансні форми стилізації автентичного фасаду з підкреслено пишним вирішенням вінцевої частини, яку акцентовано наріжною, двома бічними та середньою вежками з банями, люкарнами та шпилями.

Споруда – характерний зразок багатоквартирного прибуткового будинку поч. 20 ст. Є містобудівним акцентом у забудові вулиці.

На поч. 20 ст. в будинку проживав Данилевич Василь Юхимович (1872 – 1936) – історик, археолог, педагог, професор Київського державного українського університету (1918 – 20), Київського інституту народної освіти (1920 – 31), Київського університету (1931 – 36), дійсний член науководослідної кафедри історії України під керівництвом акад. М. Грушевського (1924 – 29), Всеукраїнського археологічного комітету (1924 – 33).

У роки проживання в цьому будинку – приват-доцент Університету св. Володимира (1907 – 15). Одночасно викладав на Вищих жіночих курсах.

1893 – 1910 здійснював археологічні розкопки на території Могильовської, Харківської, Таврійської, Курської і Київської губерній. Постійно друкував наукові статті й розвідки з історії України, археології, нумізматики та інших галузей науки в «Киевской старине», «Археологической летописи Южной России» та інших періодичних виданнях. Був членом Імператорської археологічної комісії, Московського археологічного товариства, Українського наукового товариства в Києві, Київського товариства старожитностей і мистецтв (1912 – 13 – голова відділу «Старий Київ» музею товариства), Київського відділення Імператорського російського воєнно-історичного товариства, Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва, Товариства дослідників Волині, кількох архівних учених комісій.

У 1910-х рр. жив на вул. Володимирській, 52/17 (будинок не зберігся).

Тепер – житлово-офісний будинок з торговельними закладами і рестораном на першому поверсі.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 2009; ф. 163, оп. 41, спр. 5459, 5959; ф. 304, оп. 1, спр. 27; ДАКО, 1542, оп. 1, спр. 582; ЦДІАУК, ф. 486, оп. 5, спр. 443, 529; Видатні діячі науки і культури Києва в історикокраєзнавчому русі України: Біогр. довідник. – К., 2005. – Ч. 1; Юркова О. В. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924 – 1930 рр.). – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1755 – 1756.