2011 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Лариса Федорова, Володимир Хромченков

541.7. Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Високович А.-В. К. (архіт., іст.).

Вул. Б. Хмельницького, 33/34. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови.

Формування споруди тривало більше десятиріччя. 1888 у садибі А. Гольденберга зведено триповерховий будинок вздовж сучасної вул. Б. Хмельницького, 1895 – триповерховий будинок вздовж вул. І. Франка. 1899 обидві будівлі надбудовано та об’єднано в один об’єм. Автор усіх проектів – арх. В. Ніколаєв.

Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, складної у плані форми, з проїздом у двір. Початкове трисекційне, шестиквартирне планування поверхів частково змінене спорудженням нових перегородок. Дах над основними крилами двосхилий по дерев’яних кроквах, з бляшаною покрівлею. Перекриття пласкі.

Архітектурний декор у цегляному стилі площинного характеру доповнено ліпленням низького рельєфу та пожвавлено ажурними балконними гратами.

Наріжжя пластично більш насичене і прикрашене скульптурою у вигляді атлантів та каріатид, завершене фігурною вежкою. Дворовий фасад декоровано профільованими цегляними гуртами.

Збереглися деталі оздоблення інтер’єрів: гурти, карнизи й розетки стель.

Завдяки виразному силуету будівля відіграє роль домінанти в забудові вулиці.

Бл. 1905 – 12 в будинку проживав Високович Антін-Володимир Костянтинович (1854 – 1912) – патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1882).

У ці роки – завідувач кафедри патологічної анатомії Університету св. Володимира (1896 – 1912), завідувач прищепного і ветеринарного відділення Бактеріологічного інституту в Києві.

Один із засновників і професор медичного відділення при Вищих жіночих курсах у Києві (відкрите 1907). 1910 брав участь у боротьбі з епідемією чуми в Одесі. Віце-президент Товариства київських лікарів.

Автор численних наукових праць з питань патологічної анатомії, фізіології, епідеміології та бактеріології. Здійснив пріоритетні дослідження в галузі менінгококової інфекції та туберкульозу.

Разом з І. Мечниковим створив вчення про ретикулоендетеліальну систему. Один із засновників інфекційної патології. Створив наукову школу.

Деякий час на поч. 20 ст. у будинку проживали арх. Й. Зекцер, заслужений ординарний професор по кафедрі фармакології Київського університету К. Гейбель.

Тепер – житлово-офісний будинок з торговельними приміщеннями на першому поверсі.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 2559; ф. 163, оп. 41, спр. 5959; ф. Р-1, оп. 1, спр. 118; ф. Р330, оп. 2, спр. 9; Будова соціалістичного Києва. – К., 1932; Киевская мысль. – 1913. – 23 окт.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1755.