2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Рибаков

459.5. Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Гарнич-Гарницький Є. Ф. (іст.).

Вул. Пушкінська, 9. На червоній лінії забудови вулиці.

П’ятиповерховий (перший поверх цокольний), цегляний, пофарбований (цокольний поверх облицьовано керамічною плиткою «під шубу»), в плані складної конфігурації. Двосекційний, проїзд на подвір’я розташовано праворуч. Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу.

1903–14 в будинку проживав Гарнич-Гарницький Євген Федорович (1862–1919) – лікар-уролог і дерматолог, громадсько-політичний діяч. Один з найвідоміших діячів, які сприяли розвиткові фізичної культури і спорту в Києві. Засновник і член Київського яхт-клубу (начальник гавані, віце-командор), засновник (1899) і президент атлетичного і гімнастичного товариства, з часом перейменованого на «Російський сокіл» (очолював його понад 18 років), голова атлетично-гімнастичної секції Київського спортивного клубу, один із фундаторів Київського товариства сприяння фізичному розвитку і спорту (1913), товариш голови Олімпійського комітету Першої Російської олімпіади у Києві (1913), голова підкомісії при Київському навчальному окрузі з питань фізичного виховання молоді, виступав з лекціями з цього питання.

Був прихильником сокольського методу фізичного виховання, вважав шкідливим захоплення важкою атлетикою і боротьбою. У місті було засновано кубок Є. Гарнич-Гарницького, яким нагороджували кращу команду – переможницю у міських футбольних змаганнях (відомості про нагородження кубком трапляються на поч. 1920-х рр.).

Один із засновників Київського клубу автомобілістів і Товариства швидкої медичної допомоги в Києві (деякий час його секретар), член Південно-Західного товариства заохочення рисистого кіннозаводства, рад Київського товариства повітроплавання та Київського відділення Імператорського товариства розмноження мисливських і промислових тварин та правильного полювання, правління Київського вільно-пожежного товариства, товариш голови Київського клубу автомобілістів тощо.

Під час перебування на посаді голови Товариства благоустрою дачного с-ща Святошин на поч. 20 ст. багато зробив для його розвитку і благоустрою. Влаштував тут парк, ставок, базар, спорудив приміщення літнього театру, заснував пожежну охорону, поліцейську дільницю, пошту, провів дорогу до парку і базару. 1905 заснував київське відділення партії октябристів, був редактором її газети «Новый век», що виходила в січні–березні 1906. Член Союзу російських націоналістів. Раніше мешкав на вул. Пушкінській, 34 і 11-б (тепер № 11-а), звідси переїхав на вул. Пушкінську, 22.

Тепер на першому та другому поверхах будинку розташовані магазини та офіси.

Література:

ЦДІАКУ, ф. 442, оп. 828, спр. 290; оп. 636, спр. 647; Драга В. 100-ліття важкої атлетики України (1895–1995) // Укр. важка атлетика. – 1996. – № 1; Киевская рампа. – 1912. – № 1; Столетие Киевской первой гимназии. – К., 1911. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 995.