Ікони з Братського монастиря

Не так давно, перевіряючи фонди Національного художнього музею України, ми ідентифікували кілька старовинних ікон, які доти лишалися не дослідженими. Між ними нашу увагу привернули великого розміру (110: 80 см), однакові за характером живопису, стилем образи Христа, Богородиці й св.Миколая. Усі стилістичні ознаки вказували на ХVІІ століття. За старими інвентарними номерами на звороті ікон удалося встановити, що вони походять з Богоявленської церкви Братського монастиря й привезені до музею 1925 року. Деякий час зберігалися в Лаврі, куди звозили ікони з усіх закритих і зруйнованих храмів Києва.

Судячи з розмірів, ікони Христа й Богородиці були намісними, головними в іконостасі. Ікона св. Миколая, як зазначає К.Шероцький (27), стояла окремо, в лівій частині храму.

На жаль, архів церкви не зберігся, і тому нез’ясованим лишається авторство іконостаса й ікон. Проте ясно, що це був непересічний талант, і саме український, бо ікони вражають українським типом облич, відзначаються малярською майстерністю. Св. Миколай має індивідуальний типаж, можливо, був списаний з котрогось представника тодішнього київського духівництва.

Нагадаймо, що Богоявленська церква збудована в 1690 – 1693 роках коштом гетьмана І.Мазепи. Тут була могила П.Сагайдачного. Після пожежі 1811 року на Подолі, під час якої храм потерпів, іконостас замінили на новий. Музейні ікони якраз і належали до цього старого іконостаса. Саму церкву зруйновано 1935 року (28).