Примітки

1 До фондів надійшла 1924 року, інв. №461.

2 Див.: Смирнова Э., Лаурина В. Живопись Великого Новгорода в ХV в. – Москва, 1982.

3 Див. ікону св. Симеона (ХVІ ст.), “Богородицю Замилування” (ХVІ ст.) із збірки І.Остроухова (Русская икона. – Санкт-Петербург, 1914. – Сб. ІІ. – С. 120, 125); новгородську ікону ХVІ ст. пророка Іллі (Там само. – Сб.ІІІ. – С. 180). Ще аналогії – новгородська ікона “Богородиця і Прохор” (ХVІ ст.), “Св. Микола з житієм” – із збірки С.Рябушинського (Там само. – С.197).

4 Див.: Смирнова Э. Живопись Обонежья. – Москва, 1967.

5 Макарий. Исторические сведения о Антоние-Сийском монастыре // Чтения в Обществе истории и древностей российских. – 1878. – Т.ІІІ. – С.75.

6 Там само. – С.101.

7 Покровский Н. Сийский иконописный подлинник. – Санкт-Петербург, 1895.

8 Макарий. Зазнач. праця. – С.101. Очевидно, рухом українців на північ можна пояснити, зокрема, наявність славнозвісної плащаниці В. Боровиковського в Архангельському краєзнавчому музеї.

9 Щепкин В.Н. Русская палеография. – Москва, 1967. Див. порівняльні таблиці на с. 50 – 52.

10 Петров Н. Историко-топографические очерки древнего Киева. – К., 1897. – С. 120.

11 Закревский Н. Описание Киева. – Москва, 1868. – С.583.

12 Центральний державний історичний архів України в м.Києві (далі – ЦДІАУК). – Ф.131. – Оп. 30. – Спр.2960. – Арк. 4.

13 Троицкий П. Киево-Печерский Пустынно-Никольский монастырь // Труды Киевской духовной академии. – 1878. – Сент. – С.590.

14 Там само. – С. 622. Пізніше згадує їх К.Шероцький (див.: Шероцкий К.В. Киев: Путеводитель. – К., 1917. – С.244, 260).

15 Нині – Національний художній музей України.

16 Див.: Троицкий П. Зазнач. праця. – С.627, 628.

17 Там само. І.Ґізель їздив 1654 року в Москву до царя на переговори.

18 Див.: Курінний П. Пречиста Діва в українському образотворчому мистецтві. – Мюнхен, 1947; Лужницький Г. Словник чудотворних богородичних ікон України. – Рим, 1984.

19 Свєнціцький І. Ікони Галицької України ХV- ХVІ вв. – Львів, 1929. – С.210. Трохи схожа ще, також манерою тримання сувою Христом, ікона ХVІ століття із с. Угерці (Там само. – С.127).

20 Нагадаємо, що “Смоленську” ікону отримав Володимир Мономах від імператора Константина з Царгорода й передав її до Смоленська.

21 Кондаков Н. Иконография Богоматери. – Петроград, 1915. – Т.ІІ. – С.184, 196.

22 Вышний Покров над Афоном. – Москва, 1890. – С.15.

23 Странствования Василия Григоровича-Барского по святым местам Востока с 1723 по 1747 г. – Санкт-Петербург, 1887. – С.281.

24 Драґан М. Українська дерев’яна різьба ХVІ- ХVІІІ ст. – К., 1970. – С.15, 27.

25 Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1995. – Т.VІ. – С.484, 486.

26 Там само. – С.487.

27 Шероцкий К.В. Киев: Путеводитель. – С.143.

28 Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. – Нью-Йорк; Київ, 1991. – С.31.