Головне спортивне поле

Віктор Мойсеєнко

Розмір зображення: 687:427 піксел

509.1. Головне спортивне поле, 1932 – 36 (архіт.).

У східній частині території комплексу, вдало займає природну улоговину. Від головного входу до поля прокладено дві широкі алеї. Для швидкої евакуації глядачів з південного та північного боків створено додаткові виходи в Хрещатий парк.

Призначений для проведення тренувань та великих масових спортивних заходів. Основу його було збудовано в 1931 – 32 за першим генеральним планом стадіону, який розробив інж.-арх. П. Ржечицький. Наступне будівництво велось у 1934 – 36 за проектом цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого. Споруди, які оточують спортивне поле, реконструювалися та модернізувались у 1956 – 66 та 1977 – 80.

Належить до типологічної групи спортарен із замкненими трибунами, стандартним футбольним полем та біговою доріжкою трицентрової форми з прямими вставками. Для влаштування трибун використано природні схили на більшій частині периметра, окрім західного боку, де було споруджено початково дерев’яні несучі конструкції для трибун, з боку поля – великий навіс. Загальна місткість трибун – 23 тис. глядачів. Під західними трибунами – зимовий плавальний басейн. На верхньому рівні за трибунами прокладено алею, що дає можливість обходити спортарену майже по всьому периметру.

Головне спортивне поле – найважливіша частина комплексу, пам’ятка містобудівного мистецтва та унікальний зразок вирішення проблеми поєднання архітектури та природного ландшафту.

Література:

Гречина М. И. Стадионы: История, проектирование и строительство. – К., 1957; Малаков Д. В. Київ, 1941 – 1943: Фотоальбом. – К., 2000; Фогель З. Києву – навічно // Вітчизна. – 1982. – № 3.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1549.