Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятний знак загиблим футболістам київської команди «Динамо»

Микола Кіпоренко, Дмитро Степовик

Пам’ятний знак загиблим футболістам…

509.3. Пам’ятний знак загиблим футболістам київської футбольної команди «Динамо», 1971 (мист.).

Серед зеленого газону поряд з алеєю, що веде до арени стадіону.

Автори – ск. І. Горовий, архітектори В. Богдановський, І. Масленков. Заг. вис. – 4,3 м.

Вшановано пам’ять футболістів київської футбольної команди «Динамо», які загинули в окупованому військами гітлерівської Німеччини Києві.

Сюжетною основою пам’ятника послужила легенда про т. зв. матч смерті, що відбувся 9 серпня 1942 у Києві на стадіоні «Зеніт» на вул. Керосинній (тепер стадіон «Старт», вул. Шолуденка, 28/4; див. ст. 508) між командою «Старт» київського хлібозаводу № 4, де працювали колишні гравці «Динамо» та командою «Flakelf» зенітної частини вермахту. Це був дев’ятий матч команди «Старт», що, як і попередні, закінчився перемогою київських футболістів. Відповідно до вигаданої радянською пропагандою інформації, футболістів одразу після матчу було розстріляно у Бабиному Яру. Насправді спортсменів ув’язнили в Сирецькому концтаборі, де 24 лютого 1943 трьох із них (О.Клименка, І. Кузьменка, М. Трусевича) розстріляли як заручників за дії київських підпільників, М. Коротких загинув у гестапо.

Стела з горельєфним зображенням чотирьох постатей складена з трьох скріплених між собою по вертикалі блоків сірого граніту, на низькому стилобаті з того ж матеріалу. Загальний силует стели – неправильної, але цільної форми, об’єми якої лише біля основи здобувають чітку прямокутну в плані симетричність. Автори відтворили драматичну мить зустрічі спортсменів зі смертю. Висічені у граніті чотири фігури викликають відчуття приреченості й водночас нескореності.

Композиційним центром групи постає футболіст, який підтримує товаришів.

Саме в цьому образі втілено героїзм і безстрашність людини в мить прощання з життям. Пірамідоподібний характер скульптурної композиції зумовив наростання не тільки руху, а й пластичних мас. Центральна постать більша й вища за інші й надає групі певного руху. В образі спортсмена, який стоїть ліворуч, простежується спадний ритм, уповільнення руху вже підкошеної кулею людини. На окремому гранітному блоці поряд зі стелою викарбувано віршовані рядки: «За наше сьогодні прекрасне Вони полягли у двобої, В віках ваша слава не згасне, Безстрашні спортсмени-герої.» Нижче викарбувано присвятний напис, імена авторів й дату відкриття пам’ятного знака.

Література:

Скоцень О. Львівський «батяр» у київському «Динамо». – К., 1992.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1549 – 1550.