2011 р. Київ, який ми втрачаємо
Ігор Луценко, Альона Мірошник
Дата: 28.03.2011
Цінність. Нині Європейська площа – скоріше транспортна розв’язка, ніж місце, де б’ється пульс соціального життя. Так було не завжди. З самого початку площа називалася Кінною, бо тут торгували тваринами. Згодом архітектор Андрій Меленський побудував тут перший у місті театр – і площа стала Театральною. Було ще кілька перебудов і перейменувань – на Європейську, Царську, імені Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського комсомолу.
Утім, громадське життя повністю з площі не зникло. У будинку, що розташований неподалік, за адресою Грушевського, 4б, розміщено київські громадські організації та майстерня художниці Валентини Чаус. А в дворику регулярно проводяться різноманітні культурні акції.
Загрози. У 2003 році Київська міська адміністрація оголосила конкурс серед інвесторів, які бажають узяти участь у реконструкції Європейської площі. Вони мали перебудувати площу, щоб разом з майданом Незалежності вона утворювала єдиний архітектурний ансамбль. Крім того, треба було поліпшити пішохідно-транспортну структуру, впорядкувати підземні комунікації. Натомість інвестор отримував можливість побудувати під землею паркінг і торговельний центр, а поруч із площею – комплекс нежитлових приміщень.
З усіх запропонованих варіантів обрали найнеймовірніший – відповідно до цього проекту, на Європейській з’явиться 160-метрова (!) висотка. Замість «єдиного архітектурного ансамблю» кияни ризикують отримати безпрецедентне офісно-готельне громадище, яке до того ж своїм виглядом може зіпсувати панораму Правого берега і спотворити архітектурне обличчя не тільки Європейської площі, а й прилеглих вулиць – Хрещатика і Грушевського…
Крім того, забудовник вирішив не обмежуватися відведеною йому під забудову територією за адресою Хрещатик, 5 (там раніше був ресторан «Столичний», але будівлю знесли). Для будівництва йому також знадобилася ділянка під будинком на вулиці Грушевського, 4б. Розміщені тут громадські організації відмовляються виселятися з будинку і виступають проти його знесення, бо вважають будинок історично цінним. Статусу пам’ятки він, правда, не має, але це звична історія для старовинного будинку в Києві.
Хто будує? Інвестор будівництва European Plaza Kiev – ТОВ «Грааль», що входить до групи компаній «ТІКО». Раніше ЗМІ відкрито говорили про те, що фірма – підконтрольна братові нинішнього міністра освіти Михайлові Табачнику. Згідно з рейтингом «200 найбагатших людей України», складеному часописом «Фокус» 2010 року, капітал Михайла Табачника оцінюється в 40,9 мільйона доларів.
Проте після протестів проти будівництва про участь брата міністра в проекті більше не згадують. А на офіційному сайті компанії взагалі не зазначено жодного імені. З «ТІКО» також пов’язують проект будівництва ТРЦ на Петрівці, через що київські чиновники збираються закрити частину ринків, які там розташовані.
Правовий аспект. «Цей будинок є комунальною власністю. Щоб передати його приватному власникові, потрібно було провести тендер. У цьому ж випадку ТОВ „Грааль“ просто видали акт передачі будинку „під знесення“, – пояснює Микола Марусик з об’єднання «Мистецька платформа», чий офіс на Грушевского, 4б. – Фірма навіть не подає до суду, щоб виселити нас, вони чудово розуміють, що в нас ціла папка документів, які свідчать на нашу користь».
Також викликає сумніви законність будівництва такого високого будинку. У новобудівлі буде 50 поверхів, що вдвічі перевищує межу, дозволену в Києві. Проектувальники виправдуються статусом «експериментального будівництва», що справді існує в практиці Мінрегіонбуду. Він дозволяє будувати і ще вищі будинки. Проте чому експерименти хочуть проводити неодмінно в самому центрі столиці – зрозуміти важко.
Джерело: «Дзеркало тижня. Україна»