1999 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

Розмір зображення: 659:521 піксел

Житловий будинок, 1886 р.

(архіт.).

Вул. Фрунзе, 2/9.

На розі вул. Ярославської, на червоній лінії забудови. На території садиби, яка склалася внаслідок об’єднання у 1862 р. державними селянами С. та Є. Петровими двох післяпожежних садиб 1811 р., розташованих: одна безпосередньо на розі вулиць Фрунзе та Ярославської, друга – на вул. Ярославській. Зведений за проектом арх. А. Краусса у цегляному стилі київським купцем 1-ї гільдії З. Бейтгілелем. Первісне було запроектовано одноповерховий будинок. В 1886 р. надбудовано другий поверх, а також збільшено довжину фасаду з боку вул. Фрунзе. Будинок став упритул до споруд сусідньої садиби. За проектом арх. А. Краусса у 1887 р. на дворовому фасаді збудовано залізну галерею, яку в 1889 р. замінено цегляною, у 1888 р. з боку вул. Фрунзе пробито нові двері крамниць біля брандмауерної стіни і на розі – центральний вхід до будинку. Проїзд на подвір’я спочатку був з боку вул. Ярославської, згодом перенесений на вул. Фрунзе.

Будинок Г-подібний у плані, із зрізаним наріжжям, акцентованим балконом з ажурними металевими ґратами і аттиком з круглим прорізом. Фасади розкріповано з виділенням їх центральних частин аттиками: з боку вул. Фрунзе – прямокутним, з боку вул. Ярославської – таким самим, як над наріжжям. Споруда має невисокий цоколь з підвалом. Пілястри першого поверху – з фільонками, другого – рустовані. Міжповерховий карнизний пояс та вінцевий карниз – з сухариками. Вікна першого поверху з боку обох вулиць напівциркульні з замковими каменями, прямими сандриками і підвіконними тягами на кронштейнах. На фасаді – два балкони: один – з боку вул. Фрунзе над проїздом на подвір’я, другий – з боку вул. Ярославської. На першому поверсі з боку вул. Ярославської та в наріжжі містилося шість крамниць з вікнами обабіч дверей (двері закладено). Торговельні приміщення перетворено на квартири. З боку вул. Ярославської міститься центральний під’їзд з фільончастими дверима.

Будинок – характерний зразок архітектури Подолу кін. 19 ст. У різний час тут містилися: олійна крамниця А. Лур’є, магазин чоловічих капелюхів, мануфактурний магазин М. Гольдштейна, ресторан «Орел» та ін.

Там само, спр. 1508; ф. 163, оп. 41, спр. 3202; ЦДІАУ, ф. 486, оп. 3, спр. 212, 213.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 371.