Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Інна Гречина, Олександр Овсієнко, Тетяна Товстенко, Лариса Федорова

249.3. Житловий будинок 1893, в якому містилася редакція газети «Работник», проживав Яновський Ф. Г. (архіт., іст.).

Вул. Мала Житомирська, 11. У ряді щільної забудови, на невеликому підйомі рельєфу. Правий брандмауер звернений у бік скверу.

Збудований арх. В. Ніколаєвим на території садиби Н. Мейтус. Раніше садиба належала військовому інж.-капітану І. Запорожському, з 1906 – З. Тереховій-Багрєєвій, О. Тереховій-Багрєєвій. На території садиби містилися технічна контора «Маркет і Ко», «Бюро землемірне, межове, меліорації та креслярське З. Малахова».

Триповерховий з боку вулиці, двоповерховий – з боку подвір’я, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі. На кожному поверсі – дві квартири й дві сходові клітки. В оформленні головного фасаду використано мотиви неоренесансу. Симетричний фасад має тридільну структуру. Бічні розкріповки на першому та третьому поверхах фланковані пілястрами коринфського ордера з декоративною перев’яззю.

Горизонтальне членування фасаду підкреслено широкими профільованими карнизами та підвіконними фільонками з ліпленим орнаментом. Найбільше насичений декором третій поверх: вікна з напівциркульними завершеннями обрамлені архівольтами з пілястрами в імпостах. Центри архівольтів із замковими каменями акцентовано гірляндами. У ліпленні фасаду використано класицистичні орнаментальні мотиви – меандр, модульйони тощо. У декоративному оформленні порталу застосовано невеликі кокошники. Збереглися дерев’яні різьблені двері та ажурні грати балконів.

Фасад будинку вирізняється гармонійністю і врівноваженістю, притаманними архітектурі ренесансу.

1906 у квартирі № 5 містилася контора редакції першої в Україні легальної соціал-демократичної газети «Работник» – органу вузлового бюро РСДРП Південно-Західної залізниці. Видавцем газети була О. Бердяєва, редактором – М. Мукалов. Друкувалася накладом 8 тис. примірників у друкарні товариства М. Гірича (вул. Трьохсвятительська, 14). Вийшло два числа газети – 8 і 9 червня. Напередодні виходу третього номера газету було заборонено.

На поч. 20 ст. (до 1904) у будинку проживав Яновський Феофіл Гаврилович (1860–1928) – терапевт, акад. ВУАН (з 1927), один із основоположників київської терапевтичної школи. В цей період викладав у Київському університеті. Водночас – лікар Києво-Подільського духовного училища і Олександрівської міської лікарні (тепер Міська центральна клінічна лікарня).

Автор численних наукових праць, присвячених клініці туберкульозу, хвороб нирок, фізіології й патології травлення, клінічної бактеріології, імунології туберкульозу. Був членом Фізико-медичного товариства при університеті (у цей час його секретар).

Пізніше проживав на вулицях Малій Підвальній, 16 (будинок не зберігся), Ярославів Вал, 13.

1988 на фасаді будинку встановлено гранітну анотаційну меморіальну дошку газети «Работник».

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 4457; ЦДІАКУ, ф. 274, оп. 1, спр. 1367; ф. 295, оп. 1, спр. 7, 355, 356, 360; Аронов Г. Е. Феофил Гаврилович Яновский / Отв. ред. Н. М. Амосов. – К., 1988; Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1904 год. – К., 1903; Глизь І. І. Документи про видання більшовицької газети «Робітник» у Києві // Архіви України. – 1978. – № 3; Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1912 год. – К., 1912; Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 595.