2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Олена Лисенко

250.9. Житловий будинок 1909–10, в якому проживали Баренбойм І. Ю., Кондиленко І. І. (архіт., іст.).

Вул. Малопідвальна, 10. На червоній лінії забудови вулиці, на схилі рельєфу.

Садиба з 1908 належала дворянці С.-М. Полянській. Автор проекту – арх. К. Шиман.

Будинок займав частину фронту садиби. Ліворуч стояв двоповерховий житловий об’єм (перебудований у повоєнний час), на місці якого у 1910 планувалося спорудження шестиповерхової будівлі за проектом арх. К. Шимана під наглядом арх. О. Гілевича (не здійснено). На подвір’ї розташовувались цегляні служби. Через складний рельєф ділянки на невеликій відстані від тильного фасаду будинку зведено підпірну стіну, в якій влаштовано кам’яні сходи до терасного саду на стрімкому схилі (ймовірно, саме цей сад описано як місце втечі пораненого О. Турбіна в романі М. Булгакова «Біла гвардія»).

Забудову горішньої суміжної ділянки на вул. Паторжинського, 12 знищено у 1980-х рр. П’яти-, шестиповерховий (через похилий характер ділянки), цегляний, у плані – Т-подібна двоквартирна секція з проїздом на подвір’я. Зведений у формах історизму. В симетрично-осьовій композиції головного фасаду переважають вертикальні членування.

Виразності силуетові будинку надає завершення у вигляді ступінчастого аттика (окремі деталі втрачено). Цегляний і ліплений декор, виконаний у неоготичній стилістиці, вирізняється витонченістю й точністю рисунка.

Віконні прорізи кожного поверху різні за формою, обрамленням та заповненням. Особливо виразне оформлення центрального вхідного порталу і зсунених по вертикалі різноманітних прорізів сходової клітки.

Первісно у будинку було 16 квартир.

В інтер’єрах деяких з них збереглися набірний паркет, ліплені з розписами стелі, кахляні груби з рельєфними городками і вставками.

Будинок є яскравою пам’яткою періоду історизму в житловій архітектурі Києва.

1944–67 у квартирі № 4 мешкав Баренбойм Ісак Юлісович (1910–1983) – інженер-будівельник мостів та шляхів, Герой Соціалістичної Праці (1943). До 1950 очолював Мостозагін № 2, потім протягом 35 років керував провідною вітчизняною мостобудівною організацією – Мостотрестом № 1. За участю І. Баренбойма споруджено Дарницький залізничний міст, ім. Є. Патона, Пішохідний міст, міст Метро та ін. Пізніше мешкав на вул. Тарасівській, 8. Ім’ям І. Баренбойма названо одну з вулиць міста.

1967–93 у квартирі № 4 проживав Кондиленко Іван Іванович (1919–93) – фізик, чл.-кор. АН УРСР (з 1967), завідувач кафедри Київського університету (з 1951). Автор наукових праць з проблем молекулярної спектроскопії, квантової електроніки, нелінійної оптики. 1970–78 – голова правління товариства «Знання» УРСР. Жив також на вулицях Микільсько-Ботанічній, 14 і Пушкінській, 45.

Тепер будинок на капремонті.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1948; ф. 163, оп. 41, спр. 6228; Академія наук України: Персональний склад. 1918–1993. – К., 1993; Алинин А. Дороги над водами. – К., 1965; Загоруйко Ю. Письменник Віктор Петров (В. Домонтович). – К., 1993; Мезенцева Г. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997; Петров В. Діячі української культури. 1920–1940 / Передм. С. Білоконя. – К., 1992; Справочник Киевской городской телефонной сети. – К., 1958; Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1978. – Т. 2.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 608 – 609.