Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Добрийвечір

250.6. Житловий будинок 1953, в якому проживав Наумов М. І. (іст.).

Вул. Малопідвальна, 21/8. На перетині з вул. Паторжинського, під кутом до червоної лінії забудови.

Разом із сусіднім дев’ятиповерховим будинком № 21 утворює єдиний блок. Збудований за проектом арх. В. Ладного в ретроспективних формах архітектури 1940–50-х рр. із застосуванням класицистичних елементів.

П’ятиповерховий, цегляний, пофарбований, трисекційний. Перший поверх тинькований під руст. Фасади верхніх поверхів із світло-сірої цегли розчленовано вертикалями п’ятикутних еркерів та оздоблено декоративними деталями з бетону (розетки й балясини на еркерах, спрощені капітелі пілястрів і елементи карниза). Наріжжя будинку виділені лоджіями (тепер засклені).

З червня 1953 до лютого 1974 у квартирі № 21 проживав Наумов Михайло Іванович (1908–74) – радянський військовий діяч, генерал-майор (з 1943), Герой Радянського Союзу (1943).

Під час Великої Вітчизняної війни 1941–45 – начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської обл. (з жовтня 1942), командир Сумського партизанського кавалерійського з’єднання (з січня 1943).

У 1945 закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу, працював у військах МВС. З 1953 – начальник внутрішніх військ України та Молдавії, з 1960 – у відставці. В цей період написав повісті-спогади про війну: «Хінельські походи» (1953), «Степовий рейд» (кн. 1 – 1961, кн. 2 – 1964), «Західний рейд» (1969) та ін.

Член Спілки письменників України (з 1961). Похований на Байковому цвинтарі. Ім’ям М. Наумова названо вулицю та школу № 230 у Києві.

Тепер на першому поверсі містяться різні громадські організації.

Література:

Національний музей історії Великої Вітчизняної війни, спр. 72; Герои Советского Союза: Крат. биогр. словарь: В 2 т. – М., 1988. – Т. 2; Подвигом прославленные: Герои Советского Союза – партизаны и подпольщики Украины в годы Великой Отечественной войны. – К., 1985.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 607.