1999 р. Звід пам’яток Києва
Елла Піскова, Лариса Федорова
Інститут гідромеханіки, в якому працювали відомі вчені
(іст.).
Вул. Желябова, 8/4.
На червоній лінії забудови. Комплекс споруд складається з двох корпусів, зведених для інституту у 1956 і 1970-х pp. Заклад веде свій початок від Науково-дослідного інституту водного господарства при РНК УРСР (1926), з 1934 р. – при АН УРСР. У 1938 р. реорганізований в Інститут гідрології. З 1944 р. – Інститут гідрології і гідротехніки, з 1963 р. – Інститут гідромеханіки АН УРСР (тепер НАН України).
У головному корпусі, спорудженому 1956 (триповерховий, цегляний), працювали:
– у 1958 – 70 рр. – Павленко Георгій Євстафійович (1898 – 1970) – вчений у галузі гідромеханіки й теорії корабля, акад. АН УРСР (з 1961). У 1958 – 62 рр. – завідувач відділу гідромеханіки судна, у 1962 – 70 рр. – науковий консультант інституту. Одночасно – професор кафедри теорії корабля Одеського інституту морського флоту, де працював до цього. Автор праць з питань геометрії, статики, опору води рухові корабля, суднових двигунів, безпеки плавання, автоматизації судноводіння. Разом з Г. Сухомелом створив теорію руху суден в обмеженому фарватері (1956 – 65). Розробив конструкцію оригінальних вимірювальних приладів для експериментального вивчення морехідних якостей суден, засновник наукової школи. Робочий кабінет містився на третьому поверсі у кімнаті № 52.
– у 1956 – 70 рр. – Пишкін Борис Андрійович (1893 – 1970) – вчений у галузі гідротехніки, чл.-кор. АН УРСР (з 1951). В інституті з 1948 р. Завідувач відділу динаміки прибережної зони морів та водосховищ (1948 – 70), одночасно (з 1962) – завідувач кафедри Київського університету. Наукові праці присвячено динаміці берегів морів і водосховищ, зокрема теорії вітрових хвиль у прибережній зоні і дії цих хвиль на гідротехнічні споруди і береги, розробці методів захисту берегів від розмивання і затоплення. Робочий кабінет містився на третьому поверсі у кімнаті № 47.
– у 1956 – 66 рр. – Сухомел Георгій Йосипович (1888 – 1966) – вчений у галузі гідравліки й гідромеханіки, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1957). В інституті – з 1927 р.; у 1940 – 58 рр. – директор, у 1958 – 66 рр. – науковий консультант. У своїх дослідженнях розвинув теорію нерівномірного руху рідини з вільною поверхнею у відкритих водотоках. Експериментальне встановив і теоретично довів можливість двох форм руху води у відкритих руслах та гідротехнічних спорудах. Розв’язав ряд проблем інженерної гідравліки. У 1956 – 58 рр. робочий кабінет Г. Сухомела містився на другому поверсі у кімнаті № 18.
В 1973 р. на фасаді будинку встановлено меморіальні дошки на пошанування Г. Павленка (бронзова з барельєфним портретом; ск. І. Троцюк-Копайгоренко, арх. В. Гнєздилов) та Г. Сухомела (з чорного граніту з бронзовим накладним портретом; ск. Н. Дерегус, арх. А. Сницарев).
Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;
Институт гидромеханики АН УССР. – К., 1990;
Небеснов В. И. Юбилей ученого (к 70-летию со дня рождения ученого-кораблестроителя Г. Е. Павленко) // Морской флот. – 1968. – № 3;
Шайбо Н. В. Памяти ученого-кораблестроителя // Судостроение. – 1973. – № 8.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 403 – 404.