2003 р. Звід пам’яток Києва
Тетяна Товстенко
266.5. Житловий будинок, 1892–93 (архіт.).
Вул. Михайлівська, 16-б. Всередині кварталу. Виходив на перехрестя провулків Запланного і Костьольного, на поч. 20 ст. перетворених на внутрішньоквартальні проїзди.
Власниками садиби були нащадки київської міщанки Н. Просняченкової (1880-і рр.), від них 1891–92 перейшла у власність дворянина, присяжного повіреного Л. Грабовського, який придбав її разом із сусідньою ділянкою № 16-а, утворивши нову садибу. 1906 ділянка № 16-б перейшла у власність Ц. Подгорського.
Будинок зведений на замовлення Л. Грабовського, автор проекту – арх. М. Гарденін.
Триповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Складається з двох триквартирних секцій. Перекриття дерев’яні, пласкі, дах вальмовий по дерев’яних кроквах, критий бляхою.
Оформлений у цегляному стилі з використанням мотивів бароко. Головний фасад симетричний за композицією, п’ятидільний за тектонікою, основу якої складають два ризаліти (з входами), увінчані двовіконними аттиковими поверхами, оздобленими у вигляді ордерних барокових щипців. Декоративні бані ризалітів втрачено. Криволінійний абрис щипців з бічними пілястрами на п’єдесталах утворено неповними волютами по флангах та лучковими фронтонами. Аналогічний за формою щипець з круглим отвором посередині підкреслює вісь симетрії фасаду, сформовану рядом балконів з ажурними металевими гратами. Фасад розкреслений міжповерховими гуртами та вертикалями міжвіконних рустованих лопаток. Вікна прямокутні, переважно двостулкові, оздоблені замковими каменями, зробленими за індивідуальним рисунком для кожного поверху.
Підвіконня оформлено нішами та зубцями. Вхідні ризаліти виділяються широкими тристулковими вікнами сходових кліток та низкою оригінальних хрещатоподібних орнаментальних елементів між другим і третім поверхами.
Двері парадних входів дерев’яні, засклені, оздоблені фільонками, віньєтками, розетками у вигляді квітки. Інші фасади з ідентичними двостулковими вікнами та лопатками вирішені простіше. На південному розташовані зовнішні дерев’яні сходи з фрагментом дерев’яної балюстради.
В інтер’єрі вестибюлів збереглося ажурне металеве огородження сходів. Оздоблення інших приміщень втрачено.
Завдяки застосуванню експресивних за формою барокових вінцевих елементів будинок набув неповторного архітектурного вигляду.
Тепер на першому поверсі та у напівпідвалі містяться офіси комп’ютерної фірми, бюро перекладів.
Література:
ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 4203.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 656.