Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська

266.7. Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст. (архіт.).

Вул. Михайлівська, 17/2. На розі з пров. Михайлівським.

Ділянка має значний перепад рельєфу. Будинок зведений 1857–62 за зразковим проектом. Реконструкція і добудови проводилися 1872 (арх. М. Юргенс), 1879 (арх. В. Ніколаєв), 1883. Крім головного будинку і прибудованого до нього з боку подвір’я двоповерхового флігеля, в серед. 19 ст. до складу садиби входили також екіпажний сарай, стайні, корівник, сінник, комори, колодязь (не збереглися). 1898 на ділянці планувалося побудувати цирк на 2 тис. глядачів за проектом арх. О. Кривошеєва (не здійснено). На поч. 20 ст. у зв’язку з улаштуванням у будинку лікарні первісне анфіладне планування (по одній дванадцятикімнатній квартирі на поверсі) замінено на коридорне.

Власники садиби: з 1840 – колезький секретар М. Чоботько, з 1864 – статський радник С. Тархов та його нащадки, з 1872 – київський купець 1-ї гільдії І. Вайнштейн, з 1879 – київський купець 1-ї гільдії С. Френкель, з 1890-х рр. – дворянин В. Немінський, з 1898 – О. Агранов, з 1901 – дружина генерал-лейтенанта Є. фон Брадке, з 1910 – підприємець С. Юревич. У 1920-х рр. у садибі містилася єврейська молитовня громади «Ойр-Ходош» (приміщення не збереглося).

Двоповерховий з цокольним поверхом з боку пров. Михайлівського, цегляний, тинькований, у плані П-подібний. Дах вальмовий під бляхою. Розташування входів асиметричне: до цокольного поверху – з боку провулка, до верхніх поверхів – з боку вулиці та подвір’я.

Вирішений у формах пізнього класицизму. Композиція безордерних чолових фасадів ярусно-ритмічна: цоколь гладенький, перший поверх (на вул. Михайлівській) рустований, другий – розкреслений міжвіконними фільончастими лопатками. Підвіконня другого поверху та вінцевий фриз декоровано прямокутними нішками. Карниз оздоблено смужкою сухариків. Прямокутні вікна (дев’ять – з боку вулиці, десять – у пров. Михайлівському) обрамлені рамковими лиштвами із замковими каменями (перший поверх) і прямими сандриками (другий поверх). У цокольному поверсі прорізи без оздоблення. Втрачено елементи первісного оздоблення фасадів (балкон з боку вулиці, обрамлення дверних отворів) та інтер’єрів (кахляні груби, ліплення на стелі).

Архітектура споруди відображає естетику рядової житлової забудови серед.

19 ст. Тепер будинок займає Державна насіннєва інспекція та ірландський паб.

Література:

ДАК, ф. 17, оп. 5, спр. 666; ф. 143, оп. 2, спр. 2673; ф. 163, оп. 41, спр. 281, 1687; ЦДІАКУ, ф. 487, оп. 12, спр. 30; Киевлянин. – 1898. – № 214.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 657.