Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Товстенко

266.12. Садиба, 2-а пол. 19 ст. (архіт.).

Вул. Михайлівська, 6, 6-а, 6-б. У рядовій забудові нижньої частини вулиці.

1873 син петергофського купця 2-ї гільдії О. Петров придбав ділянку у Земельного банку (за умови повернення, якщо віднайдуться нащадки попереднього власника – дворянина С. Єрофєєва, розшукувані з 1869). З 1878 садиба належала австрійському підданому, купцю 2-ї гільдії Л. Іваницькому, 1892 перейшла до його нащадків, 1893 продана дворянину М. Грозовському. З 1902 належала Г. Городищ.

Головний будинок (первісно триповерховий) зведений у 1860-х рр. на замовлення С. Єрофєєва, ймовірно за проектом арх. Р. Тустановського. У підвалі були приміщення кухні, двірницької та льохи; на першому поверсі – однокімнатна квартира і трактир; на другому – трикімнатна квартира, яку орендували під склад для меблів, і п’ятикімнатна квартира; на третьому – дві чотирикімнатні квартири.

1896 на замовлення М. Грозовського на подвір’ї прибудовано триповерховий (арх. К. Шиман) і чотириповерховий (технік-арх. А. Краусс) флігелі. Ймовірно за їхніми ж проектами головний будинок надбудовано до п’яти поверхів і пристосовано під готель (мав назви «Пальміра», «Ялта»). У садибі містились їдальня ресторанного типу «Петроград», ресторан «Острів Крит», друкарня А. Пергаменщика. Забудова садиби має у плані П-подібну конфігурацію.

Головний будинок (№ 6).

У рядовій забудові вулиці.

П’ятиповерховий, цегляний, пофарбований, у плані – прямокутник з напівротондою, що виступає півколом на подвір’я. Внутрішнє планування секційно-коридорного типу. Дах з мансардою під сучасним покриттям, що імітує черепицю.

Головний фасад виконано з використанням ренесансних і класицистичних мотивів. Симетричний за композицією, з двома бічними розкріповками, підкресленими рустованими пілястрами. У розкріповках на першому поверсі – два широкі аркові отвори входів до магазинів з чотиристулковими заскленими заповненнями. По центральній осі – парадний вхід, акцентований розміщеним над ним балконом другого поверху на масивних кронштейнах (ліплення на них втрачено) та балконами четвертого і п’ятого поверхів.

На флангах двох верхніх поверхів також влаштовано балкони, які підкреслюють симетрію композиції фасаду, розчленованого міжповерховими гуртами. Найвиразніша з них – антаблемент у місці надбудови над третім поверхом, на якому зберігся меандровий фриз. Вікна двостулкові, оздоблені на другому поверсі сандриками трикутної та лучкової форми, на четвертому поверсі на ризалітах – трикутними сандриками. Лиштви вікон другого і третього поверхів виконані у вигляді низки з тичок цегли, що є притаманним архітектурі 1860–70-х рр.

Перемички вікон першого та другого поверхів декоровано замковими каменями, третього–п’ятого – ліпленням у вигляді різного за розміром акантового листя. Пілястри ризалітів на другому поверсі оформлено капітелями коринфського ордера, на верхніх поверхах перетворено на лопатки, які на четвертому поверсі оздоблено ліпленими картушами. На центральному балконі другого поверху збереглися металеві грати первісного рисунка (на інших замінені на прості огородження). Перший поверх рустований. Вінцевий карниз досить лаконічний – у вигляді поличок.

Аттикові завершення розкріповок – з підвищеним елементом по осі, що включає люкарну. Парадні сходи в інтер’єрі мають напівкруглі сходові майданчики, освітлюються трьома вікнами, огороджені металевими гратами.

Будинок – один з найкращих зразків готельного будівництва та майстерної надбудови кін. 19 ст., що органічно включає первісний об’єм 1860-х рр., створюючи високохудожній абрис споруди.

Флігель (№ 6-а). На подвір’ї, перпендикулярно до головного будинку, на межі з садибою № 8.

Триповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, односекційний з двома квартирами на поверсі. Перекриття пласкі. Дах вальмовий, критий шифером.

Оформлений у цегляному стилі. Головний фасад, звернений на подвір’я, має симетрично-осьову композицію, основу якої складає центральна розкріповка. На першому поверсі центральної частини – вхід до будинку, акцентований на другому поверсі великим прямокутним вітражним вікном із замковим каменем, на третьому – вікном з напівциркульною перемичкою і профільованими лиштвами, що фланкуються напівколонками доричного ордера. Головна вісь і наріжжя на всю висоту будинку підкреслені широкими лопатками з цегляними фігурними завершеннями. На першому поверсі поряд із входом та на другому лопатки рустовані. Вікна двостулкові, вміщені у декоративні ніші, які оздоблені у надвіконні низкою зубчиків із цегли.

Центральні осі бічних площин акцентовано двома рядами балконів з сучасними простими металевими гратами.

Вінцевий цегляний карниз – у вигляді поличок, оздоблених зубчиками. В інтер’єрі збереглося металеве огородження сходів.

Будинок є зразком внутрішньоквартальної забудови міста.

Флігель (№ 6-б). На подвір’ї, паралельно головному будинку, прибудований до флігеля № 6-а.

Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі. Дах односхилий, частково вальмовий з шиферним покриттям. Композиція фасаду асиметрична, у місці прилягання флігеля № 6-а має акцентоване наріжними балконами заглиблення.

Фасад розкреслений горизонтальними гуртами, один з яких – між третім і четвертим поверхами – зроблений у вигляді розвиненого карниза з трьома рядами зубчиків. Четвертий поверх вирішений як аттиковий, зі зменшеною висотою вікон. Наріжжя підкреслено лопатками, рустованими на першому–третьому поверхах, декорованими вертикальними прорізами та зубчиками – на четвертому. На третьому поверсі прямокутні завершення лопаток заповнені орнаментом з цегли. У міжвіконнях п’ятого поверху – ліплені гірлянди, четвертого і третього – різні за розміром ніші й зубчасті деталі, простінки першого поверху рустовані.

Вікна двостулкові, на четвертому поверсі обрамлені лиштвами, на інших мають лише замкові камені. Вінцевий карниз – у вигляді поличок та низки дрібних зубчиків із цегли. Вхід до будинку влаштований асиметрично, акцентований замковим каменем.

Збереглися первісні дверні стулки, в інтер’єрі – металеве огородження сходів.

Садиба – один із зразків створення компактного житлового середовища, що складається з кількох споруд.

Тепер будинок № 6 перебуває на капітальному ремонті; в № 6-а у підвалі та на першому поверсі містяться фірми.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 720, 1033; оп. 41, спр. 5171; Весь Киев: Адресная и справочная книга на … (1906–1915) год. – К., 1906–1915.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 660 – 661.