2003 р. Звід пам’яток Києва
Юрій Нельговський
300. Неводницький парк, 1951 (містобуд.).
На правому березі Дніпра між Набережним шосе і рікою, на ділянці, що має форму витягнутого трикутника, вершина якого зорієнтована в бік станції метро «Дніпро», основа – біля моста ім. Є. Патона. Головний вхід – з боку Набережного шосе.
Пл. – 11,24 га. Назва пов’язана з історичною місцевістю Неводничі (за часів Київської Русі тут жили рибалки, котрі ловили рибу неводами), поблизу якої розбито парк. До 1993 мав назву «Парк ім. В. Примакова».
Закладений на підсипній терасі. Має чітко виражену регулярну планувальну структуру. Віссю парку, зорієнтованою уздовж течії, є широка пряма алея, що бере початок біля моста ім. Є. Патона і прямує до станції метро «Дніпро».
У кількох місцях алея перетинається діагональними та перпендикулярними алеями, прокладеними від Набережного шосе до берега ріки. Планувальний прийом застосування діагональних алей був уперше використаний французьким паркобудівником А. Ленотром ще у 18 ст. при створенні Версальського парку. В південній частині парку, поблизу моста, в місці одного з таких перетинів створено велику круглу площу – своєрідну залу, окантовану високими зеленими стінами з чорної пірамідальної тополі, в центрі якої розміщено великий куполоподібний об’єм «зеленої скульптури» з хвойних рослин, охоплених широким кільцем трав’яного газону. Ближче до моста розкинувся сад з оглядовими майданчиками, декоративними гірками та басейнами.
На північ від круглої «зали» в бік станції метро, на перетині головної та поперечної алей 1970 встановлено пам’ятник радянському військовому діячу В. Примакову.
На березі поблизу поперечної алеї, що веде відвідувачів з боку головного входу до парку, розплановано майданчики відпочинку, є пристань для річкових трамваїв, які сполучають парк з пляжами Гідропарку. Поряд з цією ділянкою, що відвідується найбільше, на набережній 1982 з нагоди 1500-річного ювілею Києва встановлено пам’ятний знак на честь заснування міста.
Регулярна композиція головних планувальних та об’ємно-просторових компонентів парку контрасно доповнюється мальовничим вирішенням його прибережної частини, привабливістю та розмаїттям краєвидів.
Література:
Київ: Енцикл. довідник. – К., 1981.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 800.