Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Тетяна Скібіцька, Ніна Смирнова

Особняк Качковського П. Е. 1907 р.

(архіт., іст.).

Вул. О. Гончара, 33.

На червоній лінії забудови вулиці. Зведений як житловий будинок та клініка П. Качковського за проектом арх. Г. Ледоховського; ск. Ф. Соколов. З 1910 р. належав сім’ї лікаря С. Маковського, який відкрив тут хірургічну лікарню. Реставрований 1949 р. після пошкоджень 1941 – 43 рр.

Двоповерховий, цегляний, тинькований, з розвиненим цокольним поверхом, асиметричний за композицією. Ядром об’ємно-просторової структури є напівциркульний хол з крученими сходами який об’єднує навколо себе коридори та кімнати першого і другого поверхів. Основна частина будівлі має двобічне коридорне планування. По всій ширині торцевого фасаду, над дворовим проїздом, розміщено терасу. Цокольний поверх рустований. Перекриття плоскі.

Основну композиційну вісь акцентовано на чоловому фасаді круглим вікном з балконом другого поверху, а також високим аттиком, прикрашеним двома скульптурними напівпостатями крилатих жінок У конструктивних елементах будівлі та її декоративному оформленні – скульптурі, рисунку металевих огорож – використано стильові прийоми модерну. Окремі деталі (арка дворового проїзду, що підтримується однією колоною, ковані грати воріт) у дещо зміненій формі запозичено з відомого твору архітектури модерну – будинку Беранже в Парижі французького арх. Г.-Ж. Гимара. У створенні художнього образу споруди значну роль відіграє декоративна пластика (фігури левів на терасі, має карони у вигляді жіночих голівок, орнаментальні рельєфи тощо). Відзначаючись майстерністю виконання пластика є органічним формотворним елементом композиції фасадів.

Архітектурне оформлення та оздоблення інтер’єрів збереглися частково. Художній інтерес являють кручені сходи, світильники, камін у кабінеті другого поверху, ліпні елементи вхідних тамбурів.

Улітку 1908 р. у будинку відкрилася хірургічна та очна клініка Качковського. Петра Еразмовича (1863 – 1909) – приват-доцента університету св. Володимира, консультанта лікарні для чорноробів та безкоштовної дитячої лікарні. 6 вересня 1911 р. у клініці С. Маковського помер смертельно поранений 1 вересня у Міському театрі голова Ради міністрів царської Росії П. Столипін (похований у Києво-Печерській лаврі), після чого вулицю було перейменовано на Столипінську.

В 1928 – 76 рр. в будинку містився Науково-дослідний інститут гігієни праці і профзахворювань МОЗ УРСР (з 1991 р. – Інститут медицини праці АМН України, розташовується на вул. Саксаганського, 75) Тут працювали:

– в 1952 – 64 рр. – Медведь Лев Іванович (1905 – 82) – учений-гігієніст, акад. АМН СРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1965). В ці роки – директор інституту, з 1964 р. – директор Всесоюзного науково-дослідного інституту гігієни і токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас (тепер – Інститут екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя МОЗ України, розташований на вул. Героїв оборони, 6) Наукові праці з питань гігієни сільськогосподарської праці, профзахворювань тощо. Кабінет директора містився на другому поверсі будинку.

– в 1928 – 58 рр. – Шахбазян Гайк Хачатурович (1896 – 1982) – учений-гігієніст, чл.-кор. АМН СРСР (з 1957), заслужений діяч науки УРСР (з 1966). В 1939 – 41 та 1946 – 52 рр. – директор інституту, з 1952 р. – професор Київського медінституту, одночасно у 1953 – 58 рр. – консультант лабораторії мікроклімату НДІ гігієни праці і профзахворювань. Працював на другому (кабінет директора) і цокольному (лабораторія) поверхах.

Тепер у будинку міститься секретаріат Народного руху України, редакція газети «Час».

ДАК, ф. 163, оп. 2, спр. 1398;

Історія Академії наук Української РСР. – К., 1982;

Календарь: адресная и справочная книга г. Киева за 1914 год. – К., 1913;

Кальницкий М. Киевских врачей обвинили в убийстве коллеги // Киевские ведомости. – 1995. – 11 нояб.;

Образцов В. П. Случай тазового нагноения // Избр. тр. – К., 1950;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К., 1983. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 312 – 313.