Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Юрій Бєличко, Галина Кравченко

2003 р. Звід пам’яток Києва

443.18.1. Пам’ятник викладачам, співробітникам та студентам Київського політехнічного інституту, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, 1967 (мист.).

У північно-східній частині парку, біля входу з боку просп. Перемоги, на майданчику, вимощеному бетонними плитами.

Автори – скульптори Г. Морозова, О. Суровцев, арх. Є. Вересов. Вис. стели – чоловий бік – 4,87 м, тильний – 2,95 м, розміри у плані – 1,62 × 6,7 × 0,65 × 8,85 × 1,04 м.

У роки війни багато викладачів, співробітників і студентів Київського політехнічного інституту воювали проти нацистів у складі військових формувань діючої армії, партизанських загонів, у підпільних організаціях і групах. Понад 80 з них загинуло.

Під час оборони Києва у 1941 віддали життя: випускник КПІ, член штабу оборони міста Т. Шамрило; директор КПІ (1937–41), військовий інженер 3-го рангу М. Шпилько; випускники КПІ П. Шапошников та П. Шумський, викладач інституту М. Селезньов; студенти Є. Горяніна, Ю. Журавський, М. Кот, І. Малахов та ін. В боях за визволення України – заступник директора КПІ у передвоєнні роки А. Мельников, студенти С. Бенієв, А. Власенко, І. Квятковський, І. Книш, С. Кресак, П. Петрушевський, випускники та аспіранти С. Нєженцев, А. Піщанський, П. Овсянников та ін.

У катівнях гестапо під час окупації Києва загинули вихованці КПІ, учасники підпільних організацій – В. Хохлов (1943), Ф. Рєзниченко (1942), А. Осипенко (1943) та ін.

Пам’ятник – стела з монолітного тонованого бетону у вигляді неправильного витягнутого п’ятикутника. На чоловому боці стели горельєф з двома скульптурами на повний зріст. Ліворуч – солдат з автоматом в опущеній правій руці і прапором у піднятій лівій, полотнище якого утворює верхній край торця, сходячи нанівець на прилеглу грань.

Праворуч – дівчина, яка стискає ремінь закинутої за плече гвинтівки.

Поділ сукні, що розвивається, і відкинута в бік ліва рука створюють активний динамічний ритм ліній і форм, який продовжується рядками написів на сусідній грані. Незважаючи на обмежені можливості матеріалу, постаті вирізняються реалістичною переконливістю у проробці форми і відтворенні побутових деталей та емоційністю. Скульптурна і прилегла до неї грань разом утворюють фасадний бік композиції. Її динамічна спрямованість вперед досягається внаслідок різниці висот чолової та тильної граней. На фасадному поздовжньому боці накладений бронзовий орден Великої Вітчизняної війни і присвятний напис бронзовими літерами. На тильному – слова поета А. Малишка: «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі».

Література:

З війни не повернулись. – К., 1995; Пам’ятники Києва: Фотоальбом. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 969 – 970.