Церква Різдва Христа
Розмір зображення: 600:800 піксел
Церква Різдва 1812 р., архіт. А.І.Меленський. Зруйнована [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].
Зруйнована в 1950-х рр. [Пам’ятки України, 1999 р., № 1, с. 101 – помилково].
Різдва Христового церква. Однойменний дерев’яний храм існував у районі сучасної Поштової площі на Подолі ще в 1543 р. Церкву було поновлено в 1564 р., а в 1717 р. вона згоріла. Новий дерев’яний храм проіснував до середини 18 ст. У 1783 р. на кам’яних фундаментах було зведено нову дерев’яну будівлю. Цю церкву розібрали на початку 19 ст. Проект нового кам’яного храму Різдва Христового розробив А. Меленський. У 1810 р. розпочалось будівництво, але катастрофічна пожежа на Подолі 1811 р. призупинила його; завершилось у 1814 р. Іконостас перенесли з подільської Преображенської церкви, що згоріла в 1811 р. У 1837-1841 рр. з південного боку було добудовано бічний вівтар на честь св. Сергія Радонізького. У 1845 р. інтер’єри частково розписали. Вдруге храм розписали в 1910-х рр. брати Кохно. 6-7 травня 1861 р. у церкві стояла труна з тілом Тараса Шевченка, яке перевозили з Санкт-Петербурга до Канева.
Первісним проектом Меленського було передбачено пишне оздоблення споруди колонами іонічного ордера, ліпними прикрасами в тимпанах фронтонів, люкарнами на даху тощо (не здійснене). Церква у плані являла собою гранчасту ротонду, перекриту великим сферичним куполом, який вінчався гранчастим ліхтарем. Північний та південний фасади прикрашали чотириколонні портики з колонами тосканського ордера (прибудовані в 1825). Зі східної частини примикала півкругла у плані апсида з напівколонами. Із заходу до церкви було прибудовано струнку триярусну дзвіницю з високим шпилем. Нижні частини церкви, апсиди та дзвіниці було вкрито рустом. Карнизи декорувалися модильйонами. Храм був визначною пам’яткою класицистичної архітектури, відіграв важливу роль у формуванні забудови та ландшафту Подолу.
Більшовицька влада зруйнувала храм в 1935 р. Про перебування тут труни з тілом Т. Шевченка нагадувала меморіальна дошка на валуні, що стояв до 1990-х рр. на місці храму. Контури підмурків церкви були позначені різнокольоровою бруківкою зі зсувом на захід. У 1990-х рр. у центрі колишнього храму було встановлено альтанку (розібрано 2001). Пам’ятку відновлено в 2002-2003 рр. з люкарнами.
Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org
Більше фотографій: commons.wikimedia.org