Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

458.2. Житловий будинок, 1878, 1917–18 (архіт.).

Вул. Прорізна, 20. На червоній лінії забудови вулиці, займає всю ширину садибної ділянки. На поч. 20 ст. мав № 28.

З’явився внаслідок реконструкції спорудженого тут у 1878 колезьким секретарем Я. Мощинським фасадного цегляного двоповерхового (частково триповерхового) будинку, надбудованого в 1917–18 двома поверхами новим власником – адвокатом, членом правління Київського римсько-католицького доброчинного товариства С. Жеромським. У плані будинок залишався без змін, тобто розбудовувався лише вгору. На поч. 20 ст. тут містилося правління Товариства рівноправності польських жінок.

П’ятиповерховий (нижній поверх, розрахований під магазини, вищий за верхні), цегляний, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний. Перший поверх облицьовано гранітом і сірою плиткою. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Архітектура будинку вирішена в стилі пізнього модерну з елементами неокласицизму. Симетричну композицію головного фасаду підкреслено розкріповкою, яка включає сходову клітку з головним входом, що освітлюється на кожному поверсі трьома одностулковими вікнами. Розкріповка завершується нагорі аттиком. У міжвіконнях другого і третього поверхів – великі пілястри зі стилізованими капітелями коринфського ордера. На фасаді всі вікна підкреслено обрамленням: лиштвами й прямокутними сандриками (сандрики четвертого поверху оздоблено меандровим орнаментом, п’ятого – смугою іоніків). Під вікнами третього поверху – «фартушки». В опорядженні фасаду застосовано типові для модерну поздовжні й поперечні смугасті орнаменти.

Будинок – характерний зразок житлової забудови доби пізнього модерну.

Тепер на першому поверсі магазини.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 1870, 5652; ф. 143, оп. 2, спр. 752; ДАКО, ф. 1636, оп. 6, спр. 806.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 982 – 983.