Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Скібіцька, Любов Стеннік

316. Особняк кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживала родина Сидоренків, бували відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).

Вул. Пугачова, 6. У другому ряді забудови вулиці, за п’ятиповерховим житловим будинком. Оточений невеликим садом, що раніше виходив на червону лінію забудови вулиці.

Первісно дерев’яний, 1903, після переоформлення фасаду обкладений цеглою. До складу садиби входили також каретний сарай, стайня, льодовня (знесені у 1940–50-х рр.), фонтан (не зберігся; відновлений у 1950-х рр.). На поч. 20 ст. ділянка належала купцю М. Моржанову, з 1929 – лікарю Г. Сидоренку.

Одноповерховий, дерев’яний, обкладений цеглою, тинькований, деталі побілені, в плані прямокутний, з пізнішими прибудовами з боку подвір’я. Перекриття дерев’яні. Об’ємно-просторова структура будинку симетрична, з центральним, перпендикулярним до лінії фасаду коридором, навколо якого згруповані приміщення.

Фасад оздоблений у цегляному стилі.

Його п’ятидільна композиція утворена двома бічними ризалітами незначного виносу з ганком парадного входу на центральній осі та вежовим чотиригранним завершенням даху над ним.

Лиштви вікон і лінія карниза декоровані сухариками, лопатки ризалітів – фігурним цегляним муруванням. Зберігся кований металевий піддашок ганку й дерев’яний вхідний тамбур з різьбленням на напівциркульній арці.

Пам’ятка – один з численних особняків з частково збереженою структурою садиби, що дає уявлення про характер забудови району в кін. 19 – на поч. 20 ст.

Значний науковий інтерес являє сад з багатою колекцією плодових дерев, у формуванні якого брав участь відомий селекціонер, акад. М. Кащенко. Нинішній власник будинку біолог П. Сидоренко під час знищення у кін. 1970-х – по поч. 1980-х рр. Акліматизаційного саду АН УРСР, що містився поряд (вул. Мельникова, 84), переніс на свою ділянку й прищепив тут чимало унікальних рослин.

1929–72 (з перервою у 1941–46) в будинку проживав Сидоренко Гаврило Романович (1894–1972) – лікар-фтизіатр, інфекціоніст, один з організаторів кафедри туберкульозу Київського медичного інституту. Учень Ф. Яновського. 1929–38 працював у різних протитуберкульозних закладах. 1938–39 – репресований. 1939–41 – завідувач Київського туберкульозного інституту (тепер Інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Яновського АМН України).

1941–45 – начальник інфекційного госпіталю особливого призначення проти чуми і холери в Сталінграді; 1945–46 – начальник санітарної служби штабу групи військ у Німеччині, відповідав за якість медичного обслуговування та харчування учасників Потсдамської конференції. 1946–47 – керівник Київського філіалу Інституту експертизопрацездатності та організації праці інвалідів, 1947–62 – вчений секретар Вченої ради Міністерства соціального забезпечення УРСР. Наукові праці в галузі фтизіатрії та соціального забезпечення інвалідів.

Розробив спеціальні пристрої для інвалідів – заміну кінцівок, щоб облаштувати на механізованому виробництві їхні робочі місця. Це дало можливість працевлаштування багатьох покалічених війною.

Його дружина – Сидоренко Наталія Павлівна (1892–1990) – лікар-паразитолог, біолог, викладач (1927–41), завідувачка кафедри біології (1941–43) Київського медичного інституту. Досліджувала лікарські рослини, проблеми виготовлення біологічних стимуляторів, разом з акад. В. Філатовим розробляла питання застосування алое як біологічного стимулятора при очних хворобах та інших захворюваннях. Була близькою знайомою родини Косачів, які проживали неподалік – на вул. Овруцькій, 6 (див. ст. 49). Родину Сидоренків часто відвідували рідні сестри Лесі Українки – І. Косач-Борисова і О. Косач-Кривинюк. 1943 перед виїздом на еміграцію сестри залишили Н. Сидоренко меморіальні речі, картини, рідкісні видання, які вона зберегла і пізніше передала Київському літературно-меморіальному музею Лесі Українки.

У цьому будинку в родині Сидоренків бували відомі вчені: лікарі, академіки Р. Кавецький, М. Стражеско, В. Філатов, Л. Хоцянов (приїздив з Москви і жив у господарів, розробляв разом з Г. Сидоренком пристрої для інвалідів), В. Чаговець, Ф. Яновський; генетик і селекціонер, чл.-кор. В. Зосимович, біолог і селекціонер, акад. М. Кащенко; лікар, завідувач кафедри Київського медичного інституту А. Собкевич та ін.

Література:

Матеріали родинного архіву Сидоренків; Диба А. Спроба несподіваної екскурсії в Шевченківський р-н м. Києва // Пробудження. – 1993. – Грудень; История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941–1945 гг.: В 6 т. – М., 1961. – Т. 2; Шуневич В. Чи потрібні яблуні на Марсі? // Прапор комунізму. – 1989. – 3 груд.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 831 – 832.