Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Завада, Михайло Кальницький

486.12. Житловий будинок, поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Саксаганського, 104. Біля перетину з вул. Комінтерну, на червоній лінії забудови.

Зведено на місці малоповерхової забудови на замовлення дворянина С. Лесіша – гласного Київської міської думи, голови її садового відділення, скарбника місцевого відділення Імператорського товариства плодівництва, який багато зробив для озеленення міста на поч. 20 ст. (мешкав тут до своєї смерті в 1914). Використовувався як прибутковий житловий будинок з магазинами на першому поверсі. У 1920-х рр. з боку подвір’я добудовано об’єм, паралельний центральному ризаліту. За радянських часів внутрішнє планування зазнало змін.

Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий з пірамідальним ліхтарем над сходовою кліткою, з бляшаним покриттям. Має дві квартири на поверсі, парадні й чорні сходи, на правому фланзі – проїзд на подвір’я.

Оздоблений у стилі модерн. Композиційною домінантою головного фасаду є розташована на осі входу центральна одновіконна розкріповка, завершена тридільним фігурним аттиком, на тлі якого криволінійним вінцевим карнизом окреслено щипець (його вигадливий абрис повторено у формі слухового віконця). Симетрію побудови підсилюють два ряди балконів, на частині яких збереглися дрібні за рисунком модерністичні грати. Активну роль в оформленні відіграють ліплені декоративні деталі рослинного характеру.

Вертикальні членування утворені шістьма лопатками-лізенами, оздобленими нагорі жіночими маскаронами (в центральній розкріповці) й вишуканими ліпленими панно із зображенням квітів та листями маку (на флангах), на рівні третього поверху – типовими для модерну декоративними колами, перехрещеними двома вертикальними стрічками. Прорізи вікон і вхідних дверей прямокутної форми. На першому поверсі – широкі вітрини, вікна другого поверху завершено спрощеними сандриками (прямими та трикутними, в центрі – лучковими), на третьому поверсі застосовано рамкові лиштви вікон зі смугою стилізованих перлин, замкові камені вікон четвертого поверху виступають на тлі гладенько тинькованих площин. Фасад завершено фільончастим фризом, спрощеним карнизом та ажурним парапетом з криволінійних грат модерністичного рисунка. Дворовий фасад з гранчастим виступом чорних сходів оформлено стримано.

В інтер’єрі у вестибюлі зберігся меандровий фриз. Простора сходова клітка парадних сходів має засклений світловий ліхтар. Чорні сходи за формою близькі до гвинтових.

Будинок – зразок синтезу стилів історизм та модерн.

Тепер на першому поверсі магазин.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 279; С. Ф. Лесиш (Некролог) // Киевлянин. – 1914. – 20 июня.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1102 – 1103.